Статтю присвячено вступу України до СОТ, особливо – наслідкам цього процесу для національної економіки. Автори дають оцінку потенційним перевагам та втратам від вступу України до цієї міжнародної організації. У статті охарактеризовано розвиток галузей та підгалузей в умовах членства України в СОТ. Проведене дослідження, щодо структури та динаміки складових ВВП та зовнішньоторговельних показників за період 2007-2019 років, дозволило оцінити значення галузі в економіці країни, стійкість та розвиток під необмеженим впливом кон’юнктури світового ринку. Досліджено динаміку внутрішньо-економічної діяльності, в якій спостерігається зміцнення позицій агропромислового комплексу та послуг, погіршення показників виробничих діяльностей та пов’язаних з ними інших ВЕД. Аналіз переробної промисловості позитивно характеризує структурні зрушення щодо деревообробної промисловості, легкої, виробництва полімерів та мінеральної продукції, харчової, негативно – щодо машинобудування, металургії, нафтопродуктів. Досліджено експортоорієнтовані галузі як ті, що знаходяться під впливом протекціонізму. Проаналізовано необхідні для дослідження зовнішньоторговельні показники: динаміки експорту галузі, частку експорту галузі від сукупного, відносний обсяг сальдо галузі та поглиблено окреслено тенденцію щодо товарних груп відповідних галузей. Позитивною динамікою за усіма показниками характеризується АПК. Усі зовнішньоторговельні показники деревообробної промисловості зростають, крім картонно-паперової продукції, чистий експорт якого є від’ємним. Негативна тенденція в зовнішньоекономічній діяльності виявлена у машинобудування, легкої та хімічної промисловості, металургії, полімерної продукції. Визначено неоднозначними показники щодо коксу, нафто- та мінеральних продуктів, фармацевтики – сальдо є від’ємним, проте має позитивну динаміку. Показано, що найбільш позитивні показники за умови членства України в СОТ спостерігаються у агропромислового комплексу та деревообробної промисловості. В структурі національної економіки також відзначено розвиток фармацевтики, виробництва мінеральної продукції, що прослідковується і в зовнішньоторговельній діяльності, виробництва полімерів, легкої промисловості та послуг. Незважаючи, на значення металургії як експортноорієнтованої галузі прослідковується негативна тенденція, те ж стосується машинобудування, окрема продукція якого є лібералізованою.