Introduction. Identification of significant resources of students' subjective well-being in the educational environment of higher education institutions remains an urgent task of theoretical and applied research. The main request for such research is to identify mechanisms that, on the one hand, are universal for students of different ages, and, on the other hand, are subject to development within the framework of the implementation of learning activities. From this perspective, self-regulation and learning engagement meet these conditions. At the same time, the development of regulatory competences is envisaged by educational standards, and learning engagement is an external (visible) indicator of academic motivation that can be influenced by pedagogical interaction. The purpose is to determining the contribution of conscious self-regulation and learning engagement as resources of subjective well-being of university students. Methods - surveys, testing, methods of mathematical statistics. Originality. Conscious self-regulation and academic engagement are significant resources for the subjective well-being of university students. The overall level of development of conscious self-regulation mediates the impact of engagement on their subjective well-being. This result makes a significant contribution to the understanding that regulatory competences not only ensure academic success but also are effective resources for the well-being of students. Conclusion. The obtained results contribute to the understanding of the determinants of the subjective well-being of students in the educational environment of higher education institutions. In practical terms, this substantiates the effectiveness of psychological and pedagogical interventions aimed at developing students' conscious self-regulation and maintaining their learning engagement as significant mechanisms of satisfaction with the educational environment of a higher education institution.

Представлено результати емпіричного дослідження у межах актуальної проблеми пошуку психологічних ресурсів суб'єктивного благополуччя. Теоретичним підґрунтям є ресурсний підхід до вивчення усвідомленої саморегуляції досягнення цілей. Встановлено, що рівень розвитку усвідомленої саморегуляції та рівень навчальної залученості роблять значущий внесок у підтримання суб'єктивного благополуччя здобувачів в освітньому середовищі ЗВО. Отримано нові дані про те, що загальний рівень розвитку усвідомленої саморегуляції та окремі регуляторні компетенції (планування, моделювання, програмування, оцінювання результатів) є медіаторами впливу залученості на суб'єктивне благополуччя здобувачів. Розширюючи розуміння детермінант суб'єктивного благополуччя здобувачів, отримані результати надають нові арґументи на користь раніше розвиненого уявлення про те, що усвідомлена самореґуляція як метаресурс не лише робить внесок в успішність розв'язання різноманітних життєвих проблем, а й посилює вплив на неї інших психологічних ресурсів. Результати дослідження обґрунтовують продуктивність психолого-педагогічних інтервенцій, спрямованих на розвиток усвідомленої саморегуляції та підтримання навчальної залученості як значущих ресурсів суб'єктивної задоволеності освітнім середовищем юнацького віку.