
Проведен анализ взаимозависимости в процессе экономического развития между интенсификацией использования минерально-сырьевого комплекса и негативным влиянием на окружающую природную среду, которая формирует предпосылки для ухудшения перспектив эколого-экономического развития вследствие истощения ресурсного потенциала, роста расходов на экологическую защиту населения и территорий, необходимости ликвидации последствий техногенной нагрузки и восстановления естественных условий существования. Доказано, что промышленные территории, на которых зафиксирован повышенный экологический риск должны рассматриваться как зоны чрезвычайной экологической ситуации, где в результате воздействия негативных антропогенных факторов происходят устойчивые отрицательные изменения окружающей среды, угрожающие здоровью населения, состоянию естественных экосистем, генофонда растений и животных., а некоторые из них имеют основания получить статус зон экологического бедствия. Изучены предпосылки, особенности и перспективы формирования системы экологических платежей по взиманию платы за промышленное природопользованиее и назначение выплат населению, проживающему в неблагоприятных экологических или природных условиях, а именно в экологически загрязненных промышленных регионах. Определены направления развития системы экологических платежей, а именно: плата за использование природных ресурсов, плата за загрязнение окружающей среды и плата за ухудшение качества природных ресурсов. Предложено внедрение корректирующих коэффициентов, которые позволят расходную часть бюджета поставить в зависимость от социально-экономического и экологического положения в Украине.
Was done the analysis of interdependence in the process of economic development between the intensification of the use of the mineral complex and negative effects on the environment which forms the safe conditions for the deterioration of prospects of environmental-economic development due to the depletion of the resource potential, growth in spending on environmental protection of population and territories, the need to eliminate the effects of technogenic load and restore the natural conditions of existence. It was proved that industrial areas, which recorded elevated environmental risk should be considered as zones of ecological emergency where as a result of negative impact of anthropogenic factors occur persistent negative environmental changes that threaten public health, the natural ecosystems, plant and animal gene pool and some of them have reasons to obtain the status of ecological disaster zones. Were studied preconditions, characteristics and prospects of forming a system of environmental charges on charging for industrial purpose of natural resources management and payments to the population living in unfavorable environmental or natural conditions namely in polluted industrial regions. Were determined the directions of system development of environmental charges: namely charges for the use of natural resources, pollution charges and environmental charges for deterioration of quality of natural resources. It was proposed to introduce the correction coefficients that allow the expenditure part of the budget to put in dependence on the socio-economic, environmental and demographic situation in Ukraine
Проведено аналіз взаємозалежності в процесі економічного розвитку між інтенсифікацією використання мінерально-сировинного комплексу та негативним впливом на навколишнє природнє середовище, що формує передумови для погіршення перспектив еколого-економічного розвитку внаслідок виснаження ресурсного потенціалу, зростання витрат на екологічний захист населення і територій, необхідності ліквідації наслідків техногенного навантаження і відновлення природних умов існування. Доведено, що промислові території, на яких визначено підвищений екологічний ризик мають розглядатися як зони надзвичайної екологічної ситуації, де в результаті впливу негативних антропогенних факторів відбуваються стійкі негативні зміни навколишнього середовища, що загрожують здоров'ю населення, стану природних екосистем, генофонду рослин і тварин., а деякі з них мають підстави отримати статус зон екологічного лиха. Вивчено передумови, особливості та перспективи формування системи екологічних платежів із стягнення плати за промислове природокористування і призначення виплат населенню, що проживає в несприятливих екологічних або природних умовах, а саме в екологічно забруднених промислових регіонах. Визначено напрямки розвитку системи екологічних платежів, а саме: плата за використання природних ресурсів, плата за забруднення довкілля та плата за погіршання якості природних ресурсів. Запропоновано впровадження корегувальних коефіцієнтів, що дозволять видаткову частину бюджету поставити в залежність від соціально-економічного, екологічного та демографічного стану в Україні.
natural environment, ecological and economic development, environmental charges, industrial pollution, industrial areas, areas of high environmental risk, навколишнє природне середовище, еколого-економічний розвиток, екологічні платежі, техногенне забруднення, промислові території, зони підвищенного екологічного ризику, окружающая природная среда, эколого-экономическое развитие, экологические платежи, техногенное загрязнение, промышленные территории, зоны повышенного экологического риска
natural environment, ecological and economic development, environmental charges, industrial pollution, industrial areas, areas of high environmental risk, навколишнє природне середовище, еколого-економічний розвиток, екологічні платежі, техногенне забруднення, промислові території, зони підвищенного екологічного ризику, окружающая природная среда, эколого-экономическое развитие, экологические платежи, техногенное загрязнение, промышленные территории, зоны повышенного экологического риска
| selected citations These citations are derived from selected sources. This is an alternative to the "Influence" indicator, which also reflects the overall/total impact of an article in the research community at large, based on the underlying citation network (diachronically). | 0 | |
| popularity This indicator reflects the "current" impact/attention (the "hype") of an article in the research community at large, based on the underlying citation network. | Average | |
| influence This indicator reflects the overall/total impact of an article in the research community at large, based on the underlying citation network (diachronically). | Average | |
| impulse This indicator reflects the initial momentum of an article directly after its publication, based on the underlying citation network. | Average |
