The article examines the factors of effectiveness of the implementation of the administrative-legal status of the Commissioner for the ECHR. It is emphasized that determining the effectiveness of the implementation of the administrative-legal status of the Commissioner for the ECHR is not possible without taking into account the types of functions that this official performs. In practice, there are cases when a public authority entity effectively performs one function and not very effectively another, which does not allow for an objective assessment of its activities in general. It has been established that the Commissioner for the ECHR currently performs three functions – representative, coordinating and informing. Each of the presented functions can be assessed on the scale of «effective» – «not very effective» – «ineffective». If, based on the analysis of the features of the implementation of the functions of the Commissioner for the ECHR, we conclude that all three functions are implemented effectively, then the effectiveness of the implementation of his administrative-legal status should also be recognized. If, on the basis of such an analysis, we conclude that two functions are implemented effectively, and one is not very effectively, then in general it should be stated that the administrative and legal status of the Commissioner for the ECHR is implemented “not very effectively”. It has been proven that the factors that complicate the determination of the effectiveness of the implementation of the administrative and legal status of the Commissioner for the ECHR include the following: a) the activities of the Commissioner for the ECHR cannot always be measured by quantitative indicators; b) the qualitative indicators of the activities of this official are quite subjective and, accordingly, difficult to measure; c) the content of the representative, coordination activities and activities related to informing European structures differ significantly from each other, which complicates the overall assessment of the effectiveness of the activities of the Commissioner for the ECHR; d) the presence of a joint result of the activities of public authorities, when the efforts of the Commissioner are only part of the joint efforts to implement the decisions of the ECHR in Ukraine (especially when it comes to representative and coordination activities). It is concluded that the factors of the effectiveness of the implementation of the administrative and legal status of the Commissioner for the ECHR can be divided into three groups: 1) external; 2) internal; 3) mixed.

В статті досліджено фактори ефективності реалізації адміністративно-правового статусу Уповноваженого у справах ЄСПЛ. Наголошено, що Визначення ефективності реалізації адміністративно-правового статусу Уповноваженого у справах ЄСПЛ не можливе без врахування видів функцій, що реалізує дана посадова особа. На практиці бувають випадки, коли публічно-владний суб’єкт ефективно виконує одну функцію і не дуже ефективно іншу, що не дозволяє загалом дати об’єктивну оцінку його діяльності. Встановлено, що Уповноважений у справах ЄСПЛ реалізує сьогодні три функції – представницьку, координаційну і інформування. Кожну із представлених функцій можна оцінити за шкалою «ефективно» – «не дуже ефективно» – «неефективно». Якщо на підставі аналізу особливостей виконання функцій Уповноваженого у справах ЄСПЛ ми дійдемо висновку, що всі три функції реалізуються ефективно, то слід буде визнати і ефективність реалізації його адміністративно-правового статусу. Якщо ж на підставі такого аналізу ми дійдемо висновку, що дві функції реалізуються ефективно, а одна – не дуже ефективно, то й загалом слід буде констатувати, що адміністративно-правовий статус Уповноваженого у справах ЄСПЛ реалізується «не дуже ефективно». Доведено, що до чинників, які ускладнюють визначення ефективності реалізації адміністративно-правового статусу Уповноваженого у справах ЄСПЛ, віднести наступні: а) не завжди діяльність Уповноваженого у справах ЄСПЛ може бути виміряна кількісними показниками; б) якісні показники діяльності даної посадової особи є достатньо суб’єктивними і, відповідно, складними у вимірюванні; в) змістовно представницька, координаційна діяльності та діяльність щодо інформування європейських структур суттєво різняться між собою, що ускладнює загальну оцінку ефективності діяльності Уповноваженого у справах ЄСПЛ; г) наявність спільного результату діяльності публічно-владних суб’єктів, коли зусилля Уповноваженого є лише частиною спільних зусиль щодо виконання рішень ЄСПЛ в Україні (особливо, коли мова йде про представницьку і координаційну діяльності). Зроблено висновок, що фактори ефективності реалізації адміністративно-правового статусу Уповноваженого у справах ЄСПЛ можна поділити на три групи: 1) зовнішні; 2) внутрішні; 3) змішані.