The article is devoted to the study of the Law of Ukraine ‘On Local Self-Government in Ukraine’ dated 21.05.1997 No. 280/97-ВР as a key legal act providing the institutional and legal framework for the implementation of the decentralisation reform in Ukraine. Decentralisation is one of the key areas of public administration reform in Ukraine aimed at strengthening the role of local communities in addressing local issues, improving the efficiency of governance and ensuring sustainable development of territories. The author focuses on the significance of this Law in the process of transferring powers from central government to local self-government bodies, which is in line with European standards of public administration, in particular the principle of subsidiarity. The article analyses the content of the basic provisions of the Law, in particular, the definition of local self-government, powers of councils and executive bodies, and the status of a territorial community as the primary subject of self-government. The author distinguishes between the own and delegated powers of local councils, and describes the legal, organisational and financial guarantees for their implementation. Particular attention is paid to the role of territorial communities in the formation of capable local authorities, as well as to the mechanisms of legal regulation of their activities after the changes introduced by the 2015 reform. The article reveals the impact of Law No. 280/97-ВР on the formation of a new model of local governance based on the principles of openness, efficiency and accountability. The importance of adapting the provisions of the Law to the conditions of the new administrative-territorial system formed after the formation of amalgamated territorial communities and consolidation of rayons in 2020 is emphasised. The author concludes that the Law ‘On Local Self-Government in Ukraine’ is not only a regulatory framework for the organisation of local government, but also an effective tool for ensuring sustainable development of communities, their financial and managerial self-sufficiency. Its further improvement is a prerequisite for the successful completion of the decentralisation reform and ensuring a democratic system in Ukraine.

Стаття присвячена дослідженню Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР як ключовий нормативно-правовий акт, що забезпечує інституційну та правову основу для реалізації децентралізаційної реформи в Україні. Децентралізація є одним із ключових напрямів реформування системи державного управління в Україні, спрямованим на посилення ролі місцевих громад у вирішенні питань місцевого значення, підвищення ефективності управління та забезпечення сталого розвитку територій. Автор акцентує увагу на значенні цього Закону у процесі передачі повноважень від центральної влади до органів місцевого самоврядування, що відповідає європейським стандартам публічного управління, зокрема принципу субсидіарності. Проаналізовано зміст базових положень Закону, зокрема визначення місцевого самоврядування, повноваження рад та виконавчих органів, статус територіальної громади як первинного суб’єкта самоврядності. Розмежовано власні та делеговані повноваження місцевих рад, охарактеризовано правові, організаційні та фінансові гарантії їх реалізації. Особливу увагу приділено ролі територіальних громад у формуванні спроможної місцевої влади, а також механізмам правового регулювання їх діяльності після змін, запроваджених реформою 2015 року. У роботі розкрито вплив Закону № 280/97-ВР на формування нової моделі місцевого управління, що базується на засадах відкритості, ефективності та підзвітності. Підкреслено значущість адаптації положень Закону до умов нової адміністративно-територіальної системи, сформованої після утворення об’єднаних територіальних громад та укрупнення районів у 2020 році. У підсумку обґрунтовано, що Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» є не лише нормативною базою для організації місцевої влади, а й дієвим інструментом забезпечення сталого розвитку громад, їх фінансової та управлінської самодостатності. Його подальше вдосконалення – необхідна умова успішного завершення децентралізаційної реформи та забезпечення демократичного устрою в Україні.