The research paper offers author’s overview of problematic issues related to the termination of criminal offenses, which consist in the illegal movement of objects across the customs border of Ukraine. Analysis of modern publications devoted to the issue under consideration has been carried out. Given that the key feature of the objective side of smuggling is the actual movement of certain objects across the customs border of Ukraine, it is precisely with this concept that the issues of determining the moment at which the crime is considered finished, as well as the issue of voluntary refusal to commit smuggling, are closely related. Attention has also been pointedly drawn to the inconsistency of law enforcement practice in terms of determining the moment of the end of smuggling (in particular, in the context of the unofficial interpretation of clause 8 of the resolution of Plenum of the Supreme Court of Ukraine “On judicial practice in cases of smuggling and violation of customs rules”). Attention has also been drawn to the lack of unity in academic community and law enforcement practice regarding the solution to the issue of the conclusion of smuggling when it is committed by hiding items from customs control. It has been established that the current wording of Art. 201 of the Criminal Code, the interpretation of the moment of the end of smuggling, based on the fact of crossing the border in case of export of objects outside Ukraine, has the consequence of establishing the fact of the end of smuggling only when the objects have already entered the territory of another state, which significantly complicates fight against smuggling. At the same time, scientific thesis has been supported that the transfer of the end moment of smuggling to an earlier stage is possible only after thoughtful editorial changes have been made to Art. 201 of the Criminal Code. Based on the results of the conducted research, conclusion has been formulated that the determination of the moment of the end of smuggling should be approached differently and should take into account whether the objects of crime are being imported or exported.

У науковій статті запропоновано авторський огляд проблемних питань, пов’язаних із моментом закінчення кримінальних правопорушень, які полягають у незаконному переміщенні предметів через митний кордон України. Здійснено аналіз сучасних публікацій, присвячених розглядуваній проблематиці. Ураховуючи, що ключовою ознакою об’єктивної сторони контрабанди виступає власне переміщення певних предметів через митний кордон України, саме з цим поняттям тісно пов’язані питання визначення моменту, з якого злочин вважається закінченим, а також питання про добровільну відмову від вчинення контрабанди. Також дотично звернуто увагу на непослідовність правозастосовної практики в частині визначення моменту закінчення контрабанди (зокрема і в контексті неофіційного тлумачення п. 8 постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил»). Також звернуто увагу на відсутність єдності в науці та правозастосовній практиці щодо вирішення питання про момент закінчення контрабанди, коли вона вчинюється шляхом приховування предметів від митного контролю. Констатовано, що притаманне чинній редакції ст. 201 КК тлумачення моменту закінчення контрабанди, виходячи з факту перетину кордону в разі вивезення предметів за межі України, має своїм наслідком встановлення факту закінченої контрабанди лише тоді, коли предмети вже потрапили на територію іншої держави, що суттєво ускладнює протидію контрабанді. Водночас підтримано наукову тезу про те, що перенесення моменту закінчення контрабанди на більш ранню стадію можливе лише після внесення продуманих редакційних змін до ст. 201 КК. За результатами проведеного дослідження сформульовано висновок про те, що до визначення моменту закінчення контрабанди потрібно підходити диференційовано і враховувати те, відбувається ввезення чи вивезення предметів злочину.