Стаття аналізує вплив російсько-української війни на глобальні енергетичні ринки як тригер до переосмислення загального контексту енергетичної безпеки. Ґрунтуючись на останніх наукових дослідженнях, авторка висновує перехід питань енергетичної безпеки від ізольованих питань на кшталт стабільності ланцюгів постачання до інтегрованого геоекономічного підходу. У статті представлені чинники волатильності позицій національних суб’єктів щодо енергетичної безпеки залежно від структури енергетичного ринку, стану відносин між споживачами та виробниками, тенденцій попиту та пропозиції, технологічних змін, готовності до потенційних енергетичних криз у постачанні або цінових шоків. Окрема увага авторки сфокусована на взаємозв’язку між енергетичними ресурсами і військовим виміром, а саме: 1) мілітаризація енергетики як причини військових дій; 2) енергоресурси як другорядний елемент війни; 3) енергоприбутки як джерело фінансування збройних конфліктів. На тлі посилення стратегічної конкуренції більшість країн схиляються до альтернативних просторів вироблення спільних політичних рішень на кшталт концепції friend-shoring, що сигналізує про появу нової форми протекціонізму з геополітичних міркувань і формування потенційно вузьких місць у ланцюгах постачання. Проте транснаціональна енергетична платформа спроможна каталізувати синергетичний потенціал союзників, знизити безпекові ризики та мінімізувати збої у постачанні через політико- економічні впливи. Успіх від повноцінного запуску транснаціональної платформи з питань енергетичної безпеки залежатиме від стратегій привабливості для «ресурсних», але політично нейтральних країн; уніфікації стандартів виробництва між учасниками; ступеня, до якого вдасться зменшити вразливість ланцюга постачання від супротивників порівняно з додатковими витратами участі.

The article analyses the impact of the russian-Ukrainian war on global energy markets as a trigger for rethinking the general context of energy security. Based on the latest scientific research, the author considers energy security issues' shifting from isolated aspects such as supply chain stability to an integrated geoeconomic approach. The article presents the factors that caused the national subjects' volatility regarding energy security depending on the energy market structure, relations between consumers and producers, supply and demand trends, technological changes, and readiness for potential energy supply crises or price shocks. The author's special attention is focused on the ties between energy resources and the military dimension, namely: 1) energy militarization as a cause of military actions; 2) energy resources as a secondary element of war; 3) energy profits as a source of financing armed conflicts. Against the background of increased strategic competition, most countries are leaning towards alternative spaces for developing joint political decisions, such as the friend-shoring concept, which signals a new form of protectionism for geopolitical reasons and the formation of potential chokepoints in supply chains. However, a transnational energy platform can catalyse the synergistic potential of allies, reduce security risks, and minimize supply disruptions due to political and economic influences. The success of a full-fledged launch of a transnational platform on energy security will depend on attractiveness strategies for "resourceful" but politically neutral countries; unification of production standards between participants; and the degree of reducing supply chain vulnerability relative to the participation costs.