Surgical treatment of congenital pseudarthrosis of the tibia bones is accompanied by a significant percentage of complications and refractions. One of the main reasons for the unsatisfactory results of treatment is the violation of the quality of bone tissue in the area of pseudoarthrosis, which is an obstacle to the normal process of fusion of the shin bones. Рurpose - use computed tomography to examine bone density in patients with congenital pseudoarthrosis of the tibia before and after surgery. Materials and methods. CT scans of the tibia of three patients with congenital pseudoarthrosis of the tibia, aged 5 to 7 years. The density in the Hounsfield units of the cortical layer above and below the nonunion zone was determined. Results. Prior to treatment, a significant decrease (p=0.001) in the density of the cortical layer of the tibia of the injured limb along its entire length was determined. One year after surgery, a statistically significant difference in the density of the cortical layer of the tibia remains. The optical density of the cortical layer of the damaged tibia is statistically significantly less than healthy (p=0.001). One year after surgical treatment by osteosynthesis with an intramedullary rod with axial mobility, the difference in the density of the cortical layer of the tibia of the healthy and operated limbs remains statistically significant (p=0.001) less than the bone density of the healthy limb. On the unoperated limb, a significant (p<0.05) increase in optical density of bones was observed in all studied areas. Conclusions. As a result of surgical treatment of congenital pseudoarthrosis of the tibia, there is a statistically significant increase in the density of the cortical layer. The density of the cortical layer of the bones of the operated shin a year after surgery is close to the density of the bones of a healthy limb. The increase in bone density of the operated limb is due not only to the growth of patients, but also occurs due to the possibility of loading the operated limb. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors.

Хирургическое лечение врожденного псевдоартроза костей голени сопровождается значительным процентом осложнений и рефрактур. Одной из основных причин неудовлетворительных результатов лечения является нарушение качества костной ткани в зоне псевдоартроза, являющееся преградой для нормального процесса сращения костей голени. Цель - с помощью компьютерной томографии (КТ) изучить плотность костной ткани у больных с врожденным псевдоартрозом большеберцовой кости до и после операции. Материалы и методы. Исследованы по КТ-изображению большеберцовые кости трех больных врожденным псевдоартрозом костей голени в возрасте от 5 до 7 лет. Определена плотность в единицах Гаунсфилда кортикального слоя выше и ниже зоны несращения костей. Результаты. К началу лечения определялось значительное снижение (р=0,001) плотности кортикального слоя большеберцовой кости поврежденной конечности на всей ее длине. Через год после оперативного вмешательства сохранялась статистически значимая разница плотности кортикального слоя большеберцовых костей. Оптическая плотность кортикального слоя поврежденной малоберцовой кости была статистически значимо меньше, чем здоровой (р=0,001). Через год после оперативного лечения методом остеосинтеза интрамедулярным стержнем с осевой подвижностью плотность кортикального слоя малоберцовых костей здоровой и оперируемой конечностей оставалась статистически значимо (р=0,001) меньшей в сравнении с плотностью костей здоровой конечности. На неоперируемой конечности наблюдалось значимое (p<0,05) повышение оптической плотности костей на всех исследованных участках. Выводы. В результате оперативного лечения врожденного псевдоартроза костей голени наблюдается статистически значимое повышение плотности кортикального слоя. Плотность кортикального слоя костей оперируемой голени через год после операции приближается к плотности костей здоровой конечности. Увеличение плотности костей оперируемой конечности обусловлена не только ростом пациентов, но и происходит через возможность нагрузки оперируемой конечности. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом участвующего учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.

Хірургічне лікування уродженого псевдоартрозу кісток гомілки супроводжується значним відсотком ускладнень і рефрактур. Однією з основних причин незадовільних результатів лікування є порушення якості кісткової тканини в зоні псевдоартрозу, що є перепоною для нормального процесу зрощення кісток гомілки. Мета - за допомогою комп’ютерної томографії (КТ) вивчити щільність кісткової тканини у хворих з уродженим псевдоартрозом великогомілкової кістки до та після операції. Матеріали та методи. Досліджено за КТ-зображенням великогомілкові кістки трьох хворих на уроджений псевдоартроз кісток гомілки віком від 5 до 7 років. Визначено щільність в одиницях Гаунсфілда кортикального шару вище і нижче за зону незрощення кісток. Результати. До початку лікування визначалося значне зниження (р=0,001) щільності кортикального шару великогомілкової кістки ушкодженої кінцівки на всій її довжині. За рік після оперативного втручання зберігалася статистично значуща різниця щільності кортикального шару великогомілкових кісток. Оптична щільність кортикального шару ушкодженої малогомілкової кістки статистично була значуще меншою, ніж здорової (р=0,001). За рік після оперативного лікування методом остеосинтезу інтрамедулярним стрижнем з осьовою рухомістю щільність кортикального шару малогомілкових кісток здорової та оперованої кінцівок залишалася статистично значуще (р=0,001) меншою порівняно зі щільністю кісток здорової кінцівки. На неоперованій кінцівці спостерігалося значуще (p<0,05) підвищення оптичної щільності кісток на всіх досліджених ділянках. Висновки. У результаті оперативного лікування уродженого псевдоартрозу кісток гомілки спостерігається статистично значуще підвищення щільності кортикального шару. Щільність кортикального шару кісток оперованої гомілки за рік після операції наближається до щільності кісток здорової кінцівки. Збільшення щільності кісток оперованої кінцівки обумовлена не тільки ростом пацієнтів, але й відбувається через можливість навантаження оперованої кінцівки. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.