Currently, the exact mechanisms of the impact of COVID-19 on women's reproductive health remain poorly defined. Purpose of the study is to assess the hormonal function of patients with infertility and long-term COVID-19. Materials and methods. The main group consisted of 80 women with infertility who had symptoms of "long-COVID", the comparison group - 40 patients without a history of COVID-19. Hormonal studies of follicle-stimulating hormone (FSH), luteinizing hormone (LH), prolactin, melatonin, estradiol (E2), progesterone (P), free testosterone (Tf), dehydroepiandrosterone (DHEA), cortisol, anti-Müllerian hormone (AMH) were conducted. Results. Violation of gonadotropic regulation of reproductive function is manifested by an increase in the serum concentration of LH and FSH and an increase in their ratio. A tendency to hyperprolactinemia, a relative decrease in serum melatonin was revealed. A more than 2-fold increase in the E2/P ratio on the 22nd day of the menstrual cycle indicates a tendency to hyperestrogenemia. An increase in the level of serum androgens (Tf and DHEA), which also play a role in female reproduction, was detected. Elevated levels of the stress hormone cortisol can negatively affect the chances of getting pregnant in assisted reproductive technologies programs. A decrease in AMH was observed in patients with infertility and long-term COVID-19, indicating a decrease in their ovarian reserve. Conclusion. The identified neuro-endocrine changes in patients with infertility and long-term COVID-19, due to the direct and indirect effects of the transmitted disease and its consequences, may be a marker of reduced reproductive potential and unsuccessful attempts to use assisted reproductive technologies.

В даний час недостатньо визначеними лишаються точні механізми впливу COVID-19 на репродуктивне здоров'я жінок. Мета дослідження - оцінити гормональну функцію пацієнток з безпліддям та лонгCOVID-19. Матеріали та методи. Основну групу склали 80 жінок з безпліддям, у яких спостерігались ознаки «лонг-COVID», групу порівняння - 40 пацієнток без COVID-19 в анамнезі. Проводили гормональні дослідження фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), пролактину, мелатоніну, естрадіолу (Е2), прогестерону (П), тестостерону вільного (Тв), дегідроепіандростерону (ДГЕА), кортизолу, антимюлерового гормону (АМГ). Результати. Порушення гонадотропної регуляції репродуктивної функції проявляється зростанням рівня сироваткової концентрації ЛГ і ФСГ та підвищення їх співвідношення. Виявлена тенденція до гіперпролактинемії, відносне зниження сироваткового мелатоніну. Зростання більш ніж у 2 рази коефіцієнту Е2/П на 22-й день менструального циклу вказує на тенденцію до гіперестрогенемії. Виявлено підвищення рівня сироваткових андрогенів (Тв та ДГЕА), які також відіграють роль в жіночій репродукції. Підвищений рівень гормону стресу кортизолу може негативно позначитись на шансах отримати вагітність у програмах ДРТ. У пацієнток з безпліддям та лонг-COVID-19 спостерігалось зниження АМГ, що вказує на зменшення у них оваріального резерву. Висновок. Виявлені нейро-ендокринні зміни у пацієнток з непліддям та лонг-COVID-19, обумовлені прямим та непрямим впливом перенесеного захворювання та його наслідками, можуть бути маркером зниження репродуктивного потенціалу і невдалих спроб застосування допоміжних репродуктивних технологій.