The topicality is due to the active development of the system of administrative proceedings and at the same time the need to take into account the specifics of the mentioned cases (increased requirements for the promptness of the case review; the accuracy of the definition of individual elements of procedural forms; the need for the administrative court to apply special knowledge in the field of economics). The purpose of the article is to reveal a scientific approach to the development of procedural forms of protection of the right to entrepreneurship in administrative courts, to determine, on the basis of this, the vectors of further development of procedural forms of protection of the specified right. Achieving the outlined goal became possible thanks to the use of a complex of methods of both general scientific and specifically legal nature. Thus, with the use of the formal-dogmatic method, the content of the applied concepts and categories was clarified, including such concepts as "proceedings", "administrative proceedings", "procedural form". The dialectical method made it possible to take into account the general principles of the development of the administrative justice system. On the basis of the combination of this method and the method of synthesis, the current problems of the studied procedural forms are summarized. These and other research methods are applied taking into account the requirements of scientific objectivity. The problem of the ratio of the ratio of the specific procedures for consideration of certain categories of administrative cases and the general forms of legal proceedings is revealed from the standpoint of the dichotomy of the legal nature of the activity of the administrative court (declarative and interventional). Accordingly, the contentiousness of the issue regarding the possibility of calling such specific procedures procedural forms of review and resolution by the administrative court of the considered category of cases was determined. Based on the results of the research, conclusions were formulated and recommendations were made regarding the development of a generalized concept of "procedural form", which would combine the common features of general legal proceedings and simplified legal proceedings in this category of cases. This will make it possible to conduct a further study of the specified common features using a single legal construction.

Актуальність теми зумовлено активним розвитком системи проваджень адміністративного судочинства та водночас необхідністю врахування специфіки зазначених справ (підвищені вимоги до оперативності розгляду справи; точність визначення окремих елементів процесуальних форм; необхідність застосування адміністративним судом спеціальних знань у сфері економіки). Мета статті полягає в розкритті наукового підходу до опрацювання процесуальних форм захисту права на підприємництво в адміністративних судах, визначенні на основі цього векторів подальшого розвитку процесуальних форм захисту вказаного права. Досягнення окресленої мети стало можливим завдяки використанню комплексу методів як загальнонаукового, так і спеціально юридичного характеру. Так, із використанням формально-догматичного методу з’ясовано зміст застосовуваних понять та категорій, зокрема, «провадження», «адміністративне судочинство», «процесуальна форма». Діалектичний метод уможливив врахування загальних засад розвитку системи адміністративного судочинства. На основі поєднання цього методу та методу синтезу узагальнено актуальні проблеми досліджуваних процесуальних форм. Зазначені, а також інші методи дослідження застосовано з урахуванням вимог наукової об’єктивності. Проблемність співвідношення конкретних порядків розгляду окремих категорій адміністративних справ та загальних форм позовного провадження розкрито з позиції дихотомії правової природи діяльності адміністративного суду (заявна та втручальна). Відповідно визначено спірність питання щодо можливості називати такі конкретні порядки процесуальними формами розгляду і вирішення адміністративним судом розглядуваної категорії справ. За результатами проведеного дослідження сформульовано висновки та надано рекомендації щодо вироблення узагальненого поняття «процесуальна форма», що поєднувало б спільні ознаки загального позовного провадження та спрощеного позовного провадження в цій категорії справ. Це дасть змогу проводити подальше дослідження зазначених спільних ознак із застосуванням єдиної правової конструкції.