З початком ведення бойових дій проти нашої країни загарбницькими військами російської федерації і дотепер останні широко використовують повітряні засоби ураження (ракети, керовані авіабомби, безпілотні літальні апарати тощо) для завдання ударів по критичній інфраструктурі, позиціях сил оборони та цивільних об’єктах. Традиційно значну роль у знищенні повітряних засобів ураження відіграють переносні зенітні ракетні комплекси ближньої дії з автоматизованою системою наведення. Такі комплекси є доволі не дешевими та потребують твердих навичок і вмінь для їхнього ефективного застосування. Результатом навчання стрільців-зенітників є відповідність знань, умінь та навичок, які здобув слухач, відповідним критеріям, що задовольняють певні умови застосування озброєння у різних видах бою. При цьому є такі умови визначення оціночної функції: ‒ стрілець-зенітник засвоїв теоретичну частину програми підготовки на оцінку не нижче ніж задовільно, знає алгоритм дій стрільця-зенітника під час підготовки зенітно-ракетного комплексу до стрільби та основи бойового застосування комплексу; ‒ стрілець-зенітник не знає реального плану польоту цілі, його (план польоту) зазначає керівник заняття (оператор) з використанням інтерфейсу програмного забезпечення; ‒ оцінка дій стрільця-зенітника припускає використання ним наявної певної вихідної інформації на момент прийняття рішення на виконання якихось певних дій (наприклад, характеристики польоту, розміри та особливості дій засобів повітряного нападу); ‒ за браком додаткової інформації (крім можливого типу, висоти та швидкості цілі) вважається, що ціль пересікає зону пуску прямолінійно без зміни параметрів польоту. У статті запропоновано методику розрахунку комплексного показника підготовленості стрільців-зенітників, який ураховує значущі чинники, що впливають на ефективність дій стрільця-зенітника під час бойового застосування переносних зенітних ракетних комплексів, серед яких візуальне виявлення цілі, навченість пуску зенітної керованої ракети за час роботи наземного блоку живлення, момент вмикання наземного блоку живлення, пріоритетність вибору режиму вогню на зустрічному та догонному курсах, якість навичок стрільця-зенітника в прицілюванні та супроводженні цілі.

A methodology for calculating a comprehensive indicator of the preparedness of anti-aircraft gunners is proposed, which considers the significant factors influencing the effectiveness of the actions of an anti-aircraft gunner during the combat use of portable anti-aircraft missile systems.