У статті висвітлено локремі теоретичні аспекти використання ігрових технологій у початковій школі. Визначено доцільність і розглянуто спектр цільових орієнтацій ігрових технологій у процесі навчання математики молодших школярів. Дидактична гра в процесі навчання математики є важливим засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, розвитку логічного мислення та математичного мовлення. У молодших школярів формується звичка зосереджуватися, самостійно мислити, вміння розпізнавати і моделювати процеси й ситуації з повсякденного життя, які можна розв'язати з допомогою математичних методів. Охарактеризовано особливості ігрової діяльності в сучасному освітньому середовищі початкової школи. Незрілість і рухливість психофізіологічної системи дитини молодшого шкільного віку, з одного боку, інтенсифікація навчання, активне впровадження нових освітніх технологій, навчання дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах, з іншого боку, вимагають перегляду усталених підходів до організації ігрової діяльності на уроках математики. Окреслено ергономічні педагогічні умови ефективного використання дидактичних ігор у процесі вивчення математичної освітньої галузі: врахування когнітивних особливостей навчання учнів цифрового покоління у змісті структурних компонентів дидактичних ігор; використання міжпредметних зв'язків із метою орієнтації дидактичних ігор на оволодіння учнями узагальненими прийомами пізнавальної діяльності; забезпечення функціонального комфорту дітей у процесі ігрової діяльності.

The article highlights some theoretical aspects of the usage of game technologies in primary school. The expediency has been determined and the range of target orientations of game technologies in the process of teaching mathematics to primary school students has been considered. Features of game activity in the modern educational environment of primary school are characterized. Ergonomic pedagogical conditions for the effective usage of didactic games in the process of learning the mathematical educational field are outlined. They are the following: taking into account the cognitive features of the education of students of the digital generation in the content of the structural components of didactic games; the use of inter-subject connections, with the aim of focusing didactic games on students’ mastery of generalized techniques of cognitive activity; ensuring children’s functional comfort in the process of game activities.