he article deals with the notion of “intertexuality” as a singulartext category that performs a range of important functions, in particularintegrating and content-forming. Much attention has been paid to a pragmaticaspect of intertexuality that is viewed as a specific correlating strategy with someother (earlier created) texts, as well as a mode of actualizing a different text or itsparts in an inner space of a new text, expressing an author’s purport. Texts ofliterary fairytales belong to the so called dynamic models of text organization (R.Green). Dynamic models target at the receiver, being based on the associationsand text openness. Architextuality or text correlation to genre is vital, as anyfairytale roots from a national folklore heritage. The impact of a folklore tale canbe traced on the level of literary tale composition, its constituent elements andtheir correlation.

У статті йдеться про поняття «інтертекстуальність» якособливу текстову категорію, що виконує ряд важливих функцій, зокремасмислоутворюючу та інтегруючу. Окрему увагу автори зосереджують навивченні прагматичного аспекту інтертекстуальністі, що виступає якспецифічна стратегія відповідності з іншими (попередніми) текстами, атакож як спосіб, за допомогою якого один текст актуалізує у своєму139внутрішньому просторі інший, виражаючи задум автора. Відповідноінтертекстуальність охоплює увесь спектр можливих віртуальнихвідношень між текстами і їхніми частинами. Таким чином, текст у процесіінтертекстуалізації постійно трансформується, створює і переосмислює,залишаючись відкритим для нових змін