The paper describes the problems of utilization and processing of wastewater from electroplating production containing iron ions in its composition.Among all existing methods of purification, the most effective ion exchange method was chosen. In the course of the research, the strongly acidic cation exchange resin Dowex HCR S/S in the Na+ form was chosen as a sorption material. The sorption of iron (II) ions was carried out under dynamic conditions and at different concentrations of sulfuric acid. The choice of a strong acid cationite was due to the fact that the exchange capacity of strong acid cationites is almost independent of pH. However, experimental studies have shown that with an increase in the concentration of sulfuric acid, the total exchange capacity of the cationite decreases significantly during the sorption of iron ions. However, an increase in the concentration of iron ions led to an increase in the efficiency of the method under study. A significant advantage of ion exchange over other methods was the possibility of effective regeneration of cation exchange material with 5 and 10 % sulfuric acid solutions.

В роботі описано проблеми утилізації та переробки стічних вод від гальванічного виробництва, що містять в своєму складі іони заліза.З поміж всіх існуючих методів очищення було обрано найбільш ефективний іоннобмінний метод. В ході досліджень в якості сорбційного матеріалу було обрано сильнокислотну катіонообмінну смолу Dowex HCR S/S в Na+-формі. Процеси сорбції іонів заліза (ІІ) проводили в динамічних умовах та при різних концентраціях сірчаної кислоти. Вибір сильнокислотного катіоніту обумовлений тим, що обмінна ємність сильнокислотних катіонітів майже не залежить від рН. Проте, експериментальні дослідження показали, що зі збільшенням концентрації сірчаної кислоти повна обмінна динамічна ємність катіоніту суттєво зменшується при сорбції іонів заліза. Проте збільшення концентрації іонів заліза призводила до збільшення ефективності досліджуваного методу. Значною перевагою іонногообміну над іншими методами була можливість ефективної регенерації катіонообмінного матеріалу 5-ти та 10 %-ти розчинами сірчаної кислоти.