Background. With the onset of compression, in response to stress, pain syndrome, and heart overload, myoendocrinocytes of the heart secrete atrial natriuretic peptide, which regulates blood pressure, glucose and lipid metabolism, slows down the processes of lipid peroxidation, prevents hypertrophy of cardiomyocytes, the development of fibrosis, arrhythmia, cardiomyopathy, prevents the development of cardiac deficiencies. Nevertheless, the role of heart myoendocrinocytes in the postcompression period of crush syndrome needs to be clarified and supplemented. Objective: to establish submicroscopic changes atrial myoendocrynocytes in the intermediate and late postcompression periods of crush syndrome. Methods. The research was conducted on 24 white male laboratory rats weighing 240–270 grams. The experimental group consisted of 16 animals, divided into 2 to 8 animals each, which were removed from the experiment after 7 and 14 days. The control group included 8 intact male rats. Crush syndrome was simulated by compression the soft tissues of the thigh of the right pelvic extremity. Analgesia was performed by intraperitoneal injection of ketamine hydrochloride (100 mg/kg of body weight), the compression force was 7 kg/cm2, the area of the compressive surface – 5 cm2 for 6 hours. The withdrawal of experimental animals from the experiment was performed by bloodletting after intraperitoneal injection of sodium thiopental. Ultrathin tissue sections of the right and left auricles of the heart were studied using a PEM – 125 K electron microscope. Results. After 7 days of research against the background of submicroscopic changes of a destructive nature in all structural components of endocrine cardiomyocytes, we found a decrease in the content of secretory granules compared to intact animals. However, among secretory granules, young ones dominated, mature types of granules were less common. Granules were characterized by a diffuse location, mass in groups was not observed. After 14 days of the research, it was established that all types of granules were found in the secretory apparatus of cardiomyocytes, which were irregularly located throughout the illuminated cytoplasm. Mature granules were found more often, compared to the previous period of the research. Conclusion. In the intermediate and late postcompression periods of crush syndrome compensatory and adaptive processes developed on the part of endocrine cardiomyocytes, restoration of their secretory activity, which was evidenced by an increase in the number of young and mature forms of secretory granules.

Актуальність. З початком компресії у відповідь на стрес, больовий синдром та перевантаження серця міоендокриноцитами серця виділяється передсердний натрійуретичний пептид, який регулює артеріальний тиск, метаболізм глюкози та ліпідів, сповільнює процеси пероксидного окиснення ліпідів, запобігає гіпертрофії кардіоміоцитів, розвитку фіброзу, аритмії, кардіоміопатії, протидіє розвитку серцевої недостатності. Проте, роль міоендокриноцитів серця у посткомпресійному періоді синдрому тривалого стиснення потребує уточнення і доповнення. Мета: встановити субмікроскопічні зміни міоендокриноцитів передсердь у проміжному та пізньому посткомпресійних періодах синдрому тривалого стиснення. Методи. Дослідження проведено на 24 білих лабораторних щурах-самцях масою 240–270 грам. Експериментальну групу склали 16 тварин, розподілених на 2 групи по 8 тварин у кожній, яких виводили з експерименту через 7 та 14 діб. В контрольну групу входило 8 інтактних щурів-самців. Синдром тривалого стиснення моделювали шляхом стискання м'яких тканин стегна правої тазової кінцівки. Знеболення проводили шляхом внутрішньо-очеревинного введення кетаміну гідрохлориду (100 мг/кг маси тіла), сила компресії становила 7 кг/см2, площа стискаючої поверхні – 5 см2 протягом 6 годин. Виведення піддослідних тварин з експерименту здійснювали шляхом кровопускання після внутрішньо-очеревинного введення тіопенталу натрію. Ультратонкі зрізи тканини правого і лівого вушок серця вивчали на електронному мікроскопі ПЕМ – 125 К. Результати. Через 7 діб дослідження на фоні субмікроскопічних змін деструктивного характеру в усіх структурних компонентах ендокринних кардіоміоцитів нами виявлено зменшення вмісту секреторних гранул проти інтактних тварин. Проте, серед секреторних гранул домінували молоді, зрілі типи гранул зустрічалися рідше. Для гранул було властиве дифузне розташування, скупчення групами не спостерігалось. Через 14 діб експерименту встановлено, що в секреторному апараті кардіоміоцитів знаходили всі типи гранул, які не впорядковано розташовувалися по всій просвітленій цитоплазмі. Зрілі зерна зустрічались частіше, порівняно з попереднім терміном дослідження. Підсумок. У проміжному та пізньому посткомпресійних періодах СТС розвивалися компенсаторно-пристосувальні процеси з боку ендокринних кардіоміоцитів, відновлення їх секреторної активності про що свідчило зростання кількості молодих та зрілих форм секреторних гранул.