For several decades, acute respiratory infections caused by respiratory syncytial virus (RSV) have been a leading cause of respiratory tract pathology in young children. The aim is to highlight modern concepts of pathogenesis and the main directions of medicamentous treatment of respiratory syncytial virus infection. Two antigenic subtypes of RSV have been identified: A and B, and at least 37 genotypes of RSV type B and 13 genotypes of RSV type A. Respiratory syncytial virus infection (RSVI) in young children is characterized by a high probability of unfavorable life-threatening course, which requires hospitalization. Despite significant advances in virology and molecular biology that reveal the details of RSV interaction with the macrophage and the functioning of RSV replication mechanisms, treatment recommendations for patients with RSVI are limited mainly to pathogenetic and symptomatic therapy. Ribavirin, a nucleoside analog, is the only FDA-licensed antiviral agent for the treatment of RSVI that moderately inhibits viral replication. Instead, scientists are focusing on the development of new drugs that inhibit the activity of various viral proteins and surface receptor molecules of respiratory tract epithelial cells. The most promising drugs in this group are chemical compounds that inhibit RSV protein F, in particular, ziresovir, which is in phase III clinical trials. Currently, the possibility of using receptor tyrosine kinase inhibitors, such as erlotinib and vandetanib, in the treatment of RSVI is being investigated. Non-nucleoside inhibitors of RSV L-protein RNA polymerase, in particular the small molecule PC786, have great prospects for effective use in RSVI. It is also believed that the CX3CR1 receptor is the most promising target for drugs that will be developed to control the level of expression during the prevention and treatment of RSVI. The authors declare no conflict of interest.

Гострі респіраторні інфекції, спричинені респіраторно-синцитіальним вірусом (RSV), протягом кількох десятиліть посідають провідне місце в структурі патології респіраторного тракту в дітей раннього віку. Мета - висвітлити сучасні уявлення про патогенез та основні напрями медикаментозного лікування респіраторно-синцитіальної вірусної інфекції (RSVI). Ідентифіковано два антигенні підтипи RSV - A і B, а також не менше 37 генотипів RSV типу B і 13 генотипів RSV типу A. RSVI в дітей раннього віку характеризується високою ймовірністю несприятливого життєзагрозливого перебігу, що потребує проведення терапії в госпітальних умовах. Незважаючи на суттєві досягнення вірусології та молекулярної біології, які розкривають деталі взаємодії RSV із макроорганізмом і функціонування механізмів реплікації RSV, рекомендації щодо лікування хворих на RSVI обмежуються переважно патогенетичною та симптоматичною терапією. Аналог нуклеозиду рибавірин (ribavirin) є єдиним ліцензованим FDA противірусним засобом для лікування RSVI, який помірно пригнічує реплікацію вірусу. Натомість науковці приділяють увагу розробленню нових лікарських засобів, які інгібують активність різних вірусних протеїнів і поверхневих рецепторних молекул епітеліоцитів респіраторного тракту. Найбільш перспективними лікарськими засобами цієї групи вважають хімічні сполуки, які пригнічують протеїн F RSV, зокрема, зиресовір, який проходить ІІІ фазу клінічних випробувань. Зараз досліджують можливість застосування в лікуванні RSVI інгібіторів рецепторної тирозинкінази, таких як ерлотиніб і вандетаніб. Великі перспективи ефективного застосування при RSVI мають ненуклеозидні інгібітори L-протеїнової РНК-полімерази RSV, зокрема, мала молекула PC786. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.