The purpose of the article is to describe conceptuality as a subcategory of the textual category of informativeness, to focus on the linguistic means of expressing this typological feature of the verbal whole. The outlined goal involves the following tasks: to substantiate the existence of conceptuality as a subcategory of informativeness in the categorical hierarchy of the text; to focus attention on conceptuality in the aspect of revealing ethnocultural codes of national and individual author’s pictures of the world; describe key words, lexical repetitions, author’s aphorisms, as well as dedications, epigraphs, titles as linguistic means of realizing conceptuality. The source base of the research is Ukrainian-language artistic verbal objects, from which the selection of units (metaphors, epithets, periphrasis, oxymorons, etc.) was carried out, which reveal conceptuality as a textual subcategory of informativeness. The focus is on literary texts of both classical Ukrainian literature and modern ones — by Ihor-Bohdan Antonych, Ivan Bagryany, Oksana Zabuzhko, Maria Matios, Natalia Nazar, Roman Skiba, Hryhoriy Skovoroda, Vasyl Stus, Lesya Ukrainka, Hnat Khotkevich, Taras Shevchenko. The object of study is Ukrainian poetic discourse and its components (concepts), and the subject is artistic images of Ukrainian poetry and prose as expressions of conceptuality as a type of textual category of informativeness. The result of the scientific search was the deepening of the idea of hierarchical ordering of text categories and subcategories and the definition of conceptuality as an invariant characteristic of the verbal whole, which reflects a separate aspect of the typological feature of the verbal whole. We study artistic and poetic communication in the aspect of a discursive approach as a process in which the result of verbal interaction between its participants is a manifestation of the specificity of the linguistic and national picture of the world of Ukrainians. The conclusion is that the informativeness category represents the text as a communicative unit. The phenomenon of informativeness is caused by the presence of conceptual information in the artistic text, which is projected into the plane of the author — with the idea of the work, into the plane of the reader — with the process of perceiving the text as assimilation of new information and approaching the author’s idea. Ukrainian-language artistic texts are components of the world picture of the ethnos, they contain collective experience, the genetic and evolutionary basis of which is expressed by the textual subcategory of conceptuality. Conceptuality implements the aesthetic idea of the work, harmonizes the theme and plot, determines the selection of language means, etc. The concept is an axiological prism of worldview. Artistic communication is able to reveal the unique culture of the nation, its traditions, customs, mentality, reproduce people’s lives in national-historical originality, and also represent the worldview of the unique personality of the author-addressee. Linguistic means of implementing conceptuality as a subcategory of the text category of informativeness are keywords, lexical repetitions, author’s aphorisms, as well as dedications, epigraphs, titles.

Мета статті — описати концептуальність як підкатегорію текстової категорії інформативності, зосередитися на мовних засобах вираження цієї типологічної ознаки словесного цілого. Окреслена мета передбачає виконання таких завдань: обґрунтувати існування концептуальності як підкатегорії інформативності в категорійній ієрархії тексту; поакцентувати увагу на концептуальності в аспекті вияву етнокультурних кодів національної та індивідуально-авторської картин світу; описати ключові слова, лексичні повтори, авторські афоризми, а також присвяти, епіграфи, заголовки як мовні засоби реалізації концетуальності. Джерельною базою розвідки слугують українськомовні художні словесні цілі, з яких у спосіб точної і повної інвентаризації здійснено вибірку одиниць (метафор, епітетів, перифраз, оксюморонів тощо), що маніфестують концептуальність як текстову підкатегорію інформативності. У колі уваги художні тексти як класичної української літератури, так і сучасної — Ігоря-Богдана Антонича, Івана Багряного, Оксани Забужко, Марії Матіос, Наталії Назар, Романа Скиби, Григорія Сковороди, Василя Стуса, Лесі Українки, Гната Хоткевича, Тараса Шевченка. Об’єктом вивчення є український поетичний дискурс та його складники (концепти), а предметом — художні образи української поезії та прози як виразники концептуальності як різновиду текстової категорії інформативності. Результатом наукового пошуку стало поглиблення ідеї ієрархічного впорядкування текстових категорій й підкатегорій й визначення концептуальності як інваріантної характеристики словесного цілого, що віддзеркалює окремий аспект типологічної ознаки словесного цілого. Художньо-поетична комунікація в аспекті дискурсивного підходу розглядається як процес, у якому предмет вербальної взаємодії між її учасниками є виявом специфіки мовно-національної картини світу українців. Висновком є те, що категорія інформативності репрезентує текст як комунікативну одиницю. Феномен інформативності зумовлений наявністю в художньому тексті концептуальної інформації, яку запроєктовано у площину автора — з ідеєю твору, у площину читача — з процесом сприйняття тексту як освоєння нової інформації і наближення до авторського задуму. Українськомовні художні тексти є складниками картини світу етносу, вони вміщують у собі колективний досвід, генетично-еволюційне тло якого виражає текстова підкатегорія концептуальності. Концептуальність зреалізовує естетичну ідею твору, координує тему та сюжет, визначає добір мовних засобів тощо. Концепт — аксіологічна призма бачення світу. Художня комунікація здатна виявляти унікальну культуру нації, її традиції, звичаї, менталітет, відтворювати життя людей у національно-історичній своєрідності, а також репрезентувати світогляд неповторної особистості автора-адресанта. Мовними засобами реалізації концептуальності як підкатегорії текстової категорії інформативності є ключові слова, лексичні повтори, авторські афоризми, а також присвяти, епіграфи, заголовки.