Computer technology is presented to solve the inverse problem of magnetic field vector measurements using software and algorithmic support for an automated system to interpret potential fields. The technology includes constructing a numerical model of the magnetic field of the studied area, forming an initial approximation model, assessing the depth of the sources and their magnetization. An approximation structure is used to describe the sources of anomalies (a set of uniformly magnetized polygonal prisms). To solve the problem, we used real vector measurements of the magnetic field by the components Xа, Ya, Zа, Та in the sections of Gruzsko South and Gruzsko Severnaya. Geologically, the area belongs to the central part of the Ukrainian Shield — the Kirovograd tectonic megablock. The area of work is confined to the Subotsko-Moshorin latitudinal fault zone. The possibility of comparing the results of the interpretation of anomalies on each profile by the components of the anomalous magnetic field increases the reliability of the geological interpretation of magnetic prospecting data compared to the interpretation of modular surveys. The presence of vector measurements greatly facilitates the ability to determine the parameters of anomalous objects, which makes it possible to obtain more reliable solutions to the inverse problem. The use of vector information makes it possible to localize geological sources more successfully, thereby reducing the amount of work.

Приведена компьютерная технология для решения обратной задачи по векторным измерениям магнитного поля с использованием программно-алгоритмического обеспечения автоматизированной системы интерпретации потенциальных полей. Технология включает в себя построение числовой модели магнитного поля изучаемого участка, формирование модели начального приближения, оценку глубины залегания источников и их намагниченности. Для описания источников аномалий используется аппроксимационная конструкция — совокупность однородно намагниченных многоугольных призм. Для решения задачи использованы реальные векторные измерения магнитного поля по компонентам Xа, Ya, Zа, Та на участках Грузской Южный и Грузской Северный. В геолого-структурном плане район работ относится к центральной части Украинского щита — Кировоградскому тектоническому мегаблоку. Площадь работ приурочена к Субботско-Мошоринской широтной зоне разломов. Возможность сопоставления результатов интерпретации аномалий на каждом профиле по составляющим аномального магнитного поля повышает надежность геологического истолкования магниторазведочных данных по сравнению с интерпретацией модульных съемок. Наличие векторных измерений существенно облегчает определение параметров аномальних объектов, что дает возможность получать более достоверные решения обратной задачи. Использование векторной информации позволяет успешнее локализовывать геологические источники и тем самым сокращать объемы работ.

Наведено комп’ютерну технологію для розв’язання оберненої задачі за векторними вимірюваннями магнітного поля з використанням програмно-алгоритмічного забезпечення автоматизованої системи інтерпретації потенціальних полів. Технологія включає побудову числової моделі магнітного поля досліджуваної ділянки, формування моделі початкового наближення, оцінювання глибини залягання джерел та їх намагніченості. Для опису джерел аномалій застосовано апроксимаційну конструкцію — сукупність однорідно намагнічених багатокутних призм. Для роз’вязання задачі використано реальні векторні вимірювання магнітного поля за компонентами Xа, Ya, Zа, Та на ділянках Грузька Південна і Грузька Північна. У геолого-структурному плані район досліджень належить до центральної частини Українського щита — Кіровоградського тектонічного мегаблоку. Площа робіт приурочена до Суботсько-Мошоринської широтної зони розломів. Можливість зіставлення результатів інтерпретації аномалій на кожному профілі за складовими аномального магнітного поля підвищує надійність геологічного тлумачення магніторозвідувальних даних порівняно з інтерпретацією модульних зйомок. Наявність векторних вимірювань істотно полегшує можливості визначення параметрів аномальних об’єктів, що дає змогу отримувати достовірніші розв’язки оберненої задачі. В разі використання векторної інформації можна успішніше локалізувати геологічні джерела і тим самим скоротити обсяги робіт.