The article provides a brief historical excursion, examines the modern consolidation of the principle of the rule of law in the legislation of Ukraine, and its official interpretations. The rule of law is the principle and goal of all branches of state power. In the current Сriminal Procedural Code of Ukraine the principle of the rule of law is enshrined in a statement, identical to the constitutional: a person, his rights and freedoms are recognized as the highest values and determine the content and direction of the state’s activities. An additional means of consolidating the rule of law in criminal proceedings was the obligation to take into account the practice of the ECHR as a recognized international legal instrument for the protection of individual rights (Article 8, Part 5 of Article 9 of the Сriminal Procedural Code of Ukraine). The conclusion is substantiated, according to which the practice of the ECHR should be used as a source of legal regulation in situations where there is no corresponding legal norm in national law or if the existing legal norm no corresponds to the current practice of the ECHR. The principle of the rule of law is implemented in Articles 87, 90, 206, Clause 2 of Part 3 of Article 459 of the Сriminal Procedural Code of Ukraine, therefore, in criminal proceedings this principle has found multi-level consolidation. It is proposed to supplement the list of grounds for declaring evidence inadmissible due to a significant violation of human rights during criminal proceedings in Part 2 of Article 87 of the Сriminal Procedural Code of Ukraine. The content of the rule of law principle in the field of law enforcement activities is characterized. Regulation and enforcement of the rule of law should be unified for various law enforcement agencies. In terms of content, the rule of law in the field of law enforcement should be correctly identified with the protection and defense of the rights of all participants in the relevant legal relations in a fair balance of private and public interests; with strict compliance with current legislation in coordination with the practice of the ECHR, prohibitions of discrimination, cruel, degrading and other inhuman treatment, unjustified restriction or violation of the rights and freedoms of individuals and legal entities, as well as guaranteed access to judicial protection against abuses and violations of the rights and legitimate interests of individuals by law enforcement agencies.

У статті здійснено стислий історичний екскурс, досліджено сучасне закріплення засади верховенства права у законодавстві України, його офіційні тлумачення. Верховенство права є засадою та метою діяльності усіх галузей державної влади. У чинному КПК України засаду верховенства права закріплено у викладі, ідентичному конституційному: людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Додатковим засобом закріплення верховенства права у кримінальному провадженні став обов’язок урахування практики ЄСПЛ як визнаного міжнародно-правового інструменту захисту прав людини (ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК). Обґрунтовано висновок, згідно із яким практику ЄСПЛ слід використовувати як джерело правового регулювання у тих ситуаціях, коли у національному праві відсутня відповідна правова норма або у разі, якщо правова норма не відповідає актуальній практиці ЄСПЛ. Принцип верховенства права реалізований у ст.ст. 87, 90, 206, п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК, отже у кримінальному провадженні ця засада знайшла багаторівневе закріплення. Запропоновано доповнити перелік підстав для визнання доказів недопустимими через істотне порушення прав людини під час кримінального провадження у ч. 2 ст. 87 КПК. Здійснено характеристику змістовного наповнення засади верховенство права у сфері правоохоронної діяльності. Регулювання та забезпечення засади верховенства права має бути уніфікованим для різних правоохоронних державних органів. Змістовно верховенство права у сфері правоохоронної діяльності коректно ототожнювати із охороною та захистом прав усіх учасників відповідних правовідносин у справедливому балансі приватних та публічних інтересів; із неухильним дотриманням чинного законодавства у координації із практикою ЄСПЛ, заборонами дискримінації, жорстокого, принизливого та іншого нелюдського поводження, безпідставного обмеження чи порушення прав та свобод людини, юридичних осіб, а також гарантованим доступом до судового захисту від зловживань та порушень прав та законних інтересів осіб правоохоронними органами.