The article substantiates the pivotal role of administrative law as a system-forming factor in the institutionalization of public services within the sphere of administrative assistance. It is emphasized that the transformation of public governance in Ukraine necessitates a shift from an exclusively authoritative- administrative model to a service-oriented approach centered on the individual as the bearer of public interest. In this context, administrative law not only provides a regulatory framework but also shapes the standards, principles, and institutional foundations of service-oriented activities of public authorities.The focus of the study is the administrative service as the fundamental legal form of realizing the service function of the state. Its legal nature, characteristics, and distinction from private-sector services are defined. It is argued that the administrative service is non-commercial in nature, results from authoritative action based on a formal request, and serves as a means of meeting public-legal needs. The article explores the significance of the Law of Ukraine “On Administrative Services” as a normative instrument for ensuring legal certainty, procedural transparency, and accessibility. The organizational and institutional mechanism of public service delivery is analyzed, particularly the role of Administrative Service Centers as permanent institutions that implement a standardized model of public interaction. Special attention is paid to the challenges of digital transformation, including the need for regulatory support for electronic services, cybersecurity guarantees, personal data protection, inclusiveness, and service continuity under martial law conditions. The paper underscores that administrative law in the modern era performs not only a regulatory but also an integrative function. It ensures coherence in the activities of executive authorities, provides a normative foundation for interaction with citizens, and fosters trust in public administration. This perspective allows administrative law to be interpreted as a component of the institutional modernization of the state. It is concluded that administrative law in the 21st century should be regarded as a universal legal mechanism combining elements of public authority, service provision, and digital governance. Its further development will determine the effectiveness of the state’s transformation into a legal, transparent, and human-centered institution capable of adapting to the challenges of war, digitalization, and globalization.

У статті обґрунтовано ключову роль адміністративного права як системоутворюючого чинника у процесі інституціоналізації публічних сервісів у сфері адміністративних послуг. Наголошено, що трансформація публічного управління в Україні вимагає переходу від виключно владно-роз- порядчої моделі до сервісно орієнтованої, у центрі якої перебуває особа як суб’єкт публічного ін- тересу. У цьому контексті адміністративне право забезпечує не лише нормативну базу, а й формує стандарти, принципи та інституційні засади сервісної діяльності органів публічної влади. У центрі дослідження адміністративна послуга як базова форма реалізації сервісної функції держави. Визначено її правову природу, ознаки та відмінність від послуг приватного сектору. Обґрунтовано, що адміністративна послуга не має комерційного характеру, є результатом влад- ного впливу, здійсненого на підставі звернення, і слугує формою задоволення публічно-правових потреб. У статті розкрито значення Закону України «Про адміністративні послуги» як норма- тивного інструмента забезпечення правової визначеності, процедурної прозорості та доступно- сті. Проаналізовано організаційно-інституційний механізм функціонування системи публічних сервісів, зокрема роль центрів надання адміністративних послуг як постійно діючих структур, що втілюють стандартизовану модель обслуговування населення. Окрему увагу приділено викли- кам цифрової трансформації, зокрема необхідності нормативного регулювання функціонування електронних сервісів, гарантування кібербезпеки, захисту персональних даних, інклюзії та безпе- рервності надання послуг в умовах воєнного стану. У роботі підкреслено, що адміністративне право в умовах сучасності виконує не лише регу-лятивну, а й інтегративну функцію. Воно забезпечує узгодженість дій органів виконавчої влади, формує нормативну основу для їх взаємодії з громадянами, а також сприяє формуванню довіри до публічного управління. Такий підхід дозволяє трактувати адміністративне право як складову інституційної модернізації держави. Доведено, що адміністративне право у XXI столітті має роз- глядатися як універсальний правовий механізм, що поєднує елементи публічної влади, сервісного обслуговування та цифрового управління. Його подальший розвиток визначатиме ефективність трансформації держави у правовий, відкритий та людиноцентричний інститут, здатний адаптува- тися до викликів війни, цифровізації та глобалізації.