The article examines the essence of the legal nature of information security in accordance with current legislation. The analysis of scientific sources revealed that the legal nature of information security in general and at the elemental level is characterized by scientificity, systematicity and has many aspects. The study of the integral concept of «information security» requires the application of a complex approach to understanding the meaning (semasiology) of each term that forms it («information and security»). At the same time, it should be noted that the term «information» is not used as a system- forming component, but is used to denote the qualitative characteristics of the basic element, i.e. the category «security», which reveals the industry direction and content of measures, and creates a corresponding field of regulatory and legal regulation. In order to understand the objective content of the integral concept of «information security», we will use the possibilities of separate methodological tools (mainly, analysis, synthesis, etc.), which will contribute to the study of deep dialectical connections between the defined categories that form it. Attention is focused on the main tasks of the state information policy and the goal of the policy of ensuring information security of Ukraine is clarified, which is the formation of an open information society as a space of an integral state, integrating into the global information space, taking into account national characteristics and interests while ensuring information security at the domestic and international levels. The state policy of ensuring information security should be based on scientific and methodological developments, systematized and combined into a single concept. It can be presented as a set of national goals, interests and values; strategies and tactics of management decisions and methods of their implementation, which are developed and implemented by the state authorities.

У статті розглянуто сутність правової природи інформаційної безпеки відповідно до чинного законодавства.. Проведений аналіз наукових джерел дозволив виявити, що правова природа інформаційної безпеки в цілому, так і на елементному рівні характеризується науковістю, системністю та має багато аспектів. Дослідження цілісного поняття «інформаційна безпека» вимагає застосування комплексного підходу до розуміння значення (семасіології) кожного терміну, який його формує («інформація і безпека»). При цьому необхідно зауважити, що термін «інформація» застосовується не як системоутворююча складова, а вживається для означення якісної характеристики базового елемента, тобто категорії «безпека», що розкриває галузеве спрямування і змістовне наповнення заходів, та створює відповідне поле нормативно-правового регулювання. Для розуміння об’єктивного змісту цілісного поняття «інформаційна безпека» послуговуватимемося можливостями окремих методологічних інструментів (в основному, аналізу, синтезу та ін.), які сприятимуть вивченню глибинних діалектичних зв’язків між визначеними категоріями, що його формують. Акцентовано увагу на основних завданнях державної інформаційної політики та з’ясована мета політики забезпечення інформаційної безпеки України, це формування відкритого інформаційного суспільства, як простору цілісної держави, інтегрувального в світовий інформаційний простір з урахуванням національних особливостей і інтересів при забезпеченні інформаційної безпеки на внутрішньодержавному та міжнародному рівнях. Державна політика забезпечення інформаційної безпеки повинна базуватися на наукових і методологічних розробках, систематизованих і об’єднаних в єдину концепцію. Вона може бути представлена як сукупність національних цілей, інтересів і цінностей; стратегії та тактики управлінських рішень і методів їх реалізації, що розробляються та реалізуються державною владою.