Цель исследования – систематизировать существующие теории относительно понимания социокультур-ного картирования, уточнить понятийный аппарат, выяснить роль и значение объекта исследования в современ-ных культурных практиках. Методологической основой исследования являються общенаучные принципы сис-тематизации и обобщения исследуемой проблемы. Цель и задачи работы обусловили применение таких методов исследования: применение аксиологического подхода обусловлено необходимостью выяснения роли и значения соціокультурного картирования в современных культурных практиках; герменевтического – для иссле-дования и систематизации различных модификаций понятия "картирование"; аналитического – в изучении конце-птуальных основ, на которых основываются современные подходы к изучению проблемы социокультурного кар-тирования. Научная новизна работы заключается в систематизации существующих теорій относительно соціокультурного картирования, его функциональных составляющих, содержательного потенциала в современ-ном практическом культуротворчестве. В исследовании определяющее место занимает значение исследуемого явления в отечественных культурных практиках. Выводы.Социокультурное картирование в современном куль-туротворческом знании занимает определяющее место и позволяет спрогнозировать эффективность деятельности базовой сети учреждений культуры. В основе социокультурного картирования лежит процесс идентификации культурних потребностей человека. Особая миссия соціокультурного картирования заключается в создании ка-чественного культурного продукта (товара или услуги ), которые в своем потенциале способны удовлетворить разнообразные индивидуальные культурно-досуговые предпочтения человека. Профессионально выявленые и методично обоснованные компоненты социокультурного картирования позволят привлечь к культурному про-странству значительное количество потребителей, трансформировать качественные и количественные показа-тели культурной услуги. В своем потенциале социокультурное картирование способно решить ряд актуальных культуротворческих проблем как глобального, так и локального характера.

Мета дослідження – систематизувати теорії щодо розуміння соціокультурного картування, уточнити по-нятійний апарат, з’ясувати його роль і значення в сучасних культурних практиках. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи систематизації та узагальнення. Мета та завдання роботи зумовили застосування таких методів дослідження: застосування аксіологічного підхіду зумовлене необхідністю з’ясування ролі й значення соціокультурного картування в сучасних культурних практиках; герменевтичного – для дослі-дження та систематизації різних модифікацій поняття "картування"; аналітичного – у вивченні концептуальних засад, на яких ґрунтуються сучасні підходи до вивчення проблеми соціокультурного картування. Наукова новиз-на полягає у систематизації існуючих теорій щодо соціокультурного картування, його функціонального потенціалу, змістовних смислів в сучасному практичному культуротворенні. У дослідженні доводиться визначальне місце і значення досліджуваного явища у вітчизняних культурних практиках. Висновки. Соціокультурне картування в сучасному культуротворенні займає визначальне місце і дозволяє спрогнозувати ефективність діяльності базової мережі закладів культури. В основі соціокультурного картування процес ідентифікації культурних потреб людини. Особлива місія соціокультурного картування полягає в створенні якісного культурного продукту (товару чи послуги), які в своєму потенціалі здатні задовольнити різноманітні індивідуальні культурно-дозвіллєві уподобання людини. Професійно виявлені і методично обґрунтовані компоненти соціокультурного картування дозволять залучити до культурного простору значну кількість споживачів, трансформувати якісні та кількісні показники культурної послу-ги. В своєму потенціалі соціокультурне картування здатне вирішити ряд актуальних культуротворчих проблем як глобального, так і локального характеру.

Purpose of the Article. The goals of the research are to systematize the approaches to the understanding of the sociocultural mapping, to define the terms, to find out its role in the modern cultural practices. Methodology. The methodology of the article is based on the various principles such as systematization and generalization. The purpose of the material and its tasks determine the applying of the following methods: axiological approach (to find out the role of the sociocultural mapping in the modern cultural practices),hermeneutic approach (to systematize different modifications of the term "mapping"), and analytical one (to study the conceptual foundations of the modern researchers of the sociocultural mapping). Scientific Novelty. The scientific novelty of the article is to systematize the theories of the so-ciocultural mapping, its functional components, and meanings in the modern practical cultural forming. The critical role of the sociocultural mapping in the Ukrainian cultural practices. Conclusions. In the contemporary cultural processes, so-ciocultural mapping plays the significant position and allows us to foresee the effectivity of the functioning of the underly-ing infrastructure of the institutions of culture. The basis of the sociocultural mapping is the process of identification of man’s cultural needs. The unique mission of the sociocultural mapping is to create the products (goods or services) of high quality, which can satisfy the variety of individual, cultural, entertainment interests of a man. The components of the sociocultural mapping, which are professionally and methodically determined, allow involving many consumers to the cultural space. Potentially the sociocultural mapping can solve many global and local cultural problems.