The article is aimed at forming a doctrinal approach to understanding the grounds of administrative liability. It highlights the role of grounds of administrative liability in ensuring the effective functioning of administrative-offense law, reliable administrative-legal protection of public legal relations, and practical application of administrative penalties. The absence of legislative definition of the grounds of administrative liability is noted, as well as the lack of a coherent approach to their understanding in domestic administrative-legal doctrine. The necessity of forming a unified concept of grounds of administrative liability is substantiated, based on the achievements of domestic jurisprudence and the objective gaps in jurisdictional practice. The particular importance of taking such a step in the context of reforming administrative-offense legislation and reconsidering traditional categories of administrative-offense law is emphasized. The most common classifications of grounds of administrative liability in modern legal science are systematized. A comparative analysis of these grounds is conducted, revealing fundamental differences in various scientific views regarding their nature, essence, content, and list. An authorial concept of grounds of administrative liability is formulated, within which it is proposed to differentiate such grounds: normative grounds – a set of material and procedural norms of administrative-offense law underlying the qualification of an administrative offense, conducting proceedings in the relevant administrative case, imposition and execution of administrative penalties, or other measures of administrative influence on the person guilty of committing an administrative offense, and so on; factual grounds – the commission of a specific administrative offense (misdemeanor) as a fact of objective reality, which determines the emergence of real administrative-offense relations; jurisdictional grounds – the issuance, concerning the person who committed the factual violation, of a decision on imposing administrative penalties or applying other measures of administrative influence.

Стаття спрямована на формування доктринального підходу до розуміння підстав адміністративної відповідальності. Висвітлено роль підстав адміністративної відповідальності у забезпеченні ефективного функціонування адміністративно-деліктного права, надійного адміністративно-правового захисту публічних правовідносин та практичного застосування адміністративних стягнень. Констатовано відсутність законодавчого визначення підстав адміністративної відповідальності, а також відсутність узгодженого підходу до їх розуміння у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині. Обґрунтовано необхідність формування єдиного концепту підстав адміністративної відповідальності, заснованого на здобутках вітчизняної юриспруденції та об’єктивних погребах юрисдикційної практики. Підкреслено особливу важливість здійснення такого кроку в контексті реформування адміністративно-деліктного законодавства та переосмислення традиційних категорій адміністративно-деліктного права. Систематизовано найбільш поширені в сучасній правовій науці класифікації підстав адміністративної відповідальності. Здійснено їх порівняльний аналіз. Виявлено принципові розбіжності різних наукових поглядів на їх природу, сутність, зміст і перелік. Сформульовано авторську концепцію підстав адміністративної відповідальності, у рамках якої пропонується розрізняти такі підстави: нормативна підстава – сукупність матеріальних і процесуальних норм адміністративно-деліктного права, покладених в основу кваліфікації адміністративного правопорушення, провадження по відповідній адміністративній справі, накладення та виконання адміністративних стягнень або інших заходів адміністративного впливу щодо особи, винної у вчиненні адміністративного правопорушення, тощо; фактична підстава – вчинення конкретного адміністративного правопорушення (проступку), як факту об’єктивної дійсності, котрий обумовлює появу реальних адміністративно-деліктних відносин; юрисдикційна підстава – винесення щодо особи, яка вчинила фактичне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення або застосування іншого заходу адміністративного впливу.