Доля узлового токсического зоба (УТЗ) в структуре понятия «узловой зоб» составляет от 7,3 % до 10,0 %. Существуют трудности в дооперационной дифференциальной диагностике УТЗ и других заболеваний щитовидной железы, протекающих с синдромом тиреотоксикоза. Противоречивы данные о преимуществах резекционных операций над тиреоидэктомиями у пациентов с УТЗ. Цель работы – сравнительная оценка результатов диагностики и лечения пациентов с УТЗ в раннем и отдалённом послеоперационных периодах после резекционных хирургических вмешательств и тиреоидэктомий. Материалы и методы. В исследование включили 51 пациента с УТЗ. Средний возраст больных в группе составил 51,7 ± 12,9 года. Результаты. В группе превалировало двустороннее многоузловое поражение – 34 (66,7 %) пациента. Уровень свободного Т3 определен только у 15 (29,4 %) пациентов, у 7 (46,7 %) из них отмечено повышение показателя. Гемитиреоидэктомия с перешейком выполнена 15 (29,4 %) больным, субтотальная резекция – 2 (3,9 %), тиреоидэктомия – 34 (66,7 %). Выводы. В структуре УТЗ преобладали многоузловые двусторонние поражения щитовидной железы – 34 (66,7 %) пациента, что диктовало необходимость проведения тиреоидэктомии. Одноузловая и многоузловая односторонняя патология диагностирована у 17 (33,3 %) больных, которым выполнено органосохраняющее оперативное вмешательство. Определение у больных с УТЗ свободного Т3 позволило в 46,7 % случаев диагностировать Т3-тиреотоксикоз, который является диагностическим критерием для установления функциональной автономии узлов. Выполнение органосохраняющего оперативного вмешательства у 17 (33,3 %) пациентов с УТЗ обусловило необходимость назначения заместительной гормональной терапии препаратами левотироксина в отдалённом послеоперационном периоде (более 1 года) в средней дозе 25,0 (25,0; 50,0) мкг.

Частка вузлового токсичного зоба (ВТЗ) у структурі поняття «вузловий зоб» становить від 7,3 % до 10,0 %. Є труднощі в доопераційній диференціальній діагностиці ВТЗ та інших захворювань щитовидної залози, що мають перебіг із синдромом тиреотоксикозу. Суперечливими є дані щодо переваг резекційних операцій над тиреоїдектоміями в пацієнтів із ВТЗ. Мета роботи – порівняльне оцінювання результатів діагностики та лікування пацієнтів із ВТЗ у ранньому та віддаленому післяопераційних періодах після резекційних хірургічних утручань і тиреоїдектомій. Матеріали та методи. У дослідження залучили 51 пацієнта із ВТЗ. Середній вік хворих становив 51,7 ± 12,9 року. Результати. У групі превалювало двобічне багатовузлове ураження – 34 (66,7 %) пацієнти. Рівень вільного Т3 визначили тільки в 15 (29,4 %) пацієнтів, у 7 (46,7 %) із них зафіксували його підвищення. Гемітиреоїдектомію з перешийком виконали 15 (29,4 %) хворим, субтотальну резекцію – 2 (3,9 %), тиреоїдектомію – 34 (66,7 %). Висновки. У структурі ВТЗ переважали багатовузлові двобічні ураження щитовидної залози – 34 (66,7 %) пацієнти, що диктувало необхідність виконання тиреоїдектомії. Одновузлову та багатовузлову однобічну патологію діагностували у 17 (33,3 %) хворих, яким виконали органозберігальне оперативне втручання. Визначення у хворих на ВТЗ вільного Т3 дало змогу майже в 46,7 % випадків діагностувати Т3-тиреотоксикоз, який є діагностичним критерієм для виявлення функціональної автономії вузлів. Виконання органозберігального оперативного втручання в 17 (33,3 %) пацієнтів із ВТЗ зумовило необхідність призначення замісної гормональної терапії препаратами левотироксину у віддаленому післяопераційному періоді (понад 1 рік), середня доза – 25,0 (25,0; 50,0) мкг.

Nodular toxic goiter (NTG) accounts for 7.3 % to 10.0 % of the goiter population. There are difficulties in the preoperative differential diagnosis between NTG and other thyroid diseases. There is also controversy about the benefits of resection surgery over thyroidectomy in patients with NTG. The aim of the study: a comparative assessment of the diagnosis and treatment results of patients with NTG in the early and late postoperative periods after resection surgery and thyroidectomy. Materials and methods. The study enrolled 51 patients with NTG. The mean age of patients in the group was 51.7 ± 12.9 years. Results. Bilateral multinodular lesions prevailed – 34 (66.7 %) patients. Free T3 level was measured only in 15 (29.4 %) patients, 7 (46.7 %) of them had elevated T3 level. 15 (29.4 %) patients underwent hemithyroidectomy including the isthmus, 2 (3.9 %) had subtotal resection, 34 (66.7 %) patients underwent thyroidectomy. Conclusions. Multinodular bilateral thyroid lesions dominated the structure of NTG – 34 (66.7 %) patients who underwent thyroidectomy. Uninodular and multinodular unilateral pathology was diagnosed only in 17 (33.3 %) patients who underwent organ-preserving surgery. The measurements of free T3 level in patients with NTG allowed the diagnosis of T3-thyrotoxicosis in almost half of patients (46.7 %), which is a diagnostic criterion for detection of functional nodal autonomy. Following the organ-preserving surgery, 17 (33.3 %) patients with NTG required the use of hormone replacement therapy with levothyroxine at a mean dose of 25.0 (25.0; 50.0) mcg/day in the late postoperative period (>1 year).