The article is devoted to the study of criminological and criminal aspects of uneconomic use of lands. This corpus of the criminal offense provides in Article 254 of the Criminal Code of Ukraine and requires detailed research. The author identified a system of determinants of this criminal offense by next: 1) the low ecological culture of the offender; 2) the desire to obtain increased profit due to the violation of technological processes of a certain production; 3) the low amount of punishment in the Criminal Code of Ukraine for committing the specified criminal offense; 4) the concealment of the process of land pollution due to the sparse population of the place of the criminal offense; 5) the procedural complexity of holding to criminal responsibility the persons who were not caught at the place of a criminal offense. The author studied the statistical data of the General Prosecutor’s Office for Article 254 of the Criminal Code of Ukraine over the last three years. The author established that criminal offenses of uneconomic use of lands are detected in small quantity by law enforcement agencies. In particular, 161 cases were detected in 2022, 207 cases were detected in 2021, and 149 cases were detected in 2020 on the territory of Ukraine. The author analyzed that only in 50% of cases specific persons were served with a notice of suspicion of a crime and the group of criminal activity was revealed only 1 time during the investigated three-year period. In order to eliminate the determinants of weak criminal responsibility for this criminal offense the author proposes to define such punishment as imprisonment for up to two years in Part 1 of Article 254 of the Criminal Code of Ukraine that corresponds to the negative consequences of land pollution in the kind of «long-term loss of soil fertility». The author thinks that “long-term loss of soil fertility” (for a period of 30 to 50 years) is an important socially dangerous criterion that increases the serious of this environmental criminal offense. Imprisonment as a type of punishment should be applied not only in qualified cases of committing this criminal offense (to commit by a group of offenders; to cause damage in the amount of more than 1,342,000 UAH), but also in the basic (initial) version. Therefore, the increase in the amount of punishment in part 1 of Article 254 of the Criminal Code of Ukraine to real imprisonment together with the improvement of the structure of environmental law police, the improvement of mechanism of their work to identify the organizers and cases of group commission of this criminal offense should be implemented by the state in its own criminal law policy.

Стаття присвячена дослідженню кримінологічних та кримінальних аспектів безгосподарського використання земель. Цей склад кримінального правопорушення передбачений у ст. 254 Кримінального кодексу України і потребує детального дослідження. Авторами було визначено систему детермінант цього злочину, якими виступають: 1) низька екологічна культура злочинця; 2) бажання отримати збільшений прибуток за рахунок порушення технологічних процесів певного виробництва; 3) низький розмір покарання в КК України за скоєння зазначеного кримінального правопорушення; 4) прихованість процесу забруднення земель за рахунок малолюдності місця кримінального правопорушення; 5) процесуальна складність притягнення до кримінальної відповідальності осіб, яких не застали на місці скоєння кримінального правопорушення. Авторами було вивчено статистичні дані Офісу Генерального прокурора за ст. 254 КК України за останні три роки. Встановлено, що кримінальні правопорушення щодо безгосподарського використання земель виявляються у незначній кількості правоохоронними органами. Зокрема у 2022 році – виявлено 161 випадок, у 2021 році – виявлено 207 випадків та у 2020 році – виявлено 149 випадків на території України. Проаналізовано, що лише в 50 % випадках конкретним особам було вручено повідомлення про підозру, а групова злочинна діяльність була виявлена лише 1 раз за досліджений трьохрічний період. З метою усунення детермінант слабкої кримінальної відповідальності за вказаний злочин автори пропонують у ч. 1 ст. 254 КК визначити такий вид покарання як позбавлення волі із терміном до двох років, що відповідає негативним наслідкам забруднення земель у вигляді «тривалої втрати родючості ґрунту». Автори вважають, що «тривала втрата родючості ґрунту» (на строк від 30 до 50 років) є важливим суспільно небезпечним критерієм, що підвищує ступінь тяжкості вказаного екологічного кримінального правопорушення. Позбавлення волі як різновид покарання має бути не лише у кваліфікованих випадках скоєння зазначеного злочину (вчинення групою осіб, заподіяння шкоди на суму понад 1 342 000 грн.), а й у базовому (початковому) варіанті. Отже, посилення розміру покарання у ч. 1 ст. 254 КК України до реального позбавлення волі разом із вдосконаленням структури екологічних правоохоронних органів, механізму їх роботи щодо виявлення організаторів і випадків групового скоєння вказаного кримінального правопорушення повинно бути реалізоване державою у власній кримінально правовій політиці.