Among the visceral manifestations of NDST in pregnant women most often diagnosed mitral valve prolapse (20-25%) that accompanied by more cardiovascular and obstetric complications during pregnancy. It demonstrates the high clinical significance of the problem of connective tissue dysplasia with mitral valve prolaps for pregnancy and requires adequate treatment programs for prevention of complications and management of pregnant women with connective tissue dysplasia. Aim. Determination of the frequency of pregnancy pathology in women with clinical signs of NDST and MVP complicated by extrasystolic arrhythmia. Materials and methods. 138 pregnant women with MVP and concomitant signs of NDST and 54 healthy pregnant women were selected for analysis. Clinical manifestations of NDST, different variants of arrhythmias and the total number of complications of pregnancy and childbirth were evaluated. Results. In pregnant women with clinical signs of NDST and MVP complicated by extrasystolic arrhythmia, cases of frequent sinus extrasystole were significantly more often compared to frequent ventricular arrhythmia (47.8% vs. 18.1%, p<0.001) and cases of combination of frequent sinus extrasystole and ventricular arrhythmia (13.3 % vs. 1.5%, p <0.05). They significantly more often identified both symptoms of arrhythmological nature and symptoms that indicated a violation of autonomic status. The presence of NDST syndrome is more often accompanied by the development of complications of pregnancy and childbirth. These pregnant women have genetic and phenotypic risk factors for the development of pathological pregnancy and childbirth, birth trauma, disability of mother and newborn, which justifies such patients in a separate risk group for individualized programs of the prevention and treatment of visceral (cardiac) manifestations of NDST and possible complications of pregnancy and childbirth. Conclusions. 3.1% of pregnant women are diagnosed with phenotypic signs (stigma) of undifferentiated connective tissue dysplasia, and the most common visceral cardiac manifestation is mitral valve prolapse. The presence of mitral valve prolapse and extrasystolic arrhythmia in pregnant women with NDST is accompanied by significantly more frequent development of pregnancy and childbirth complications in these patients.

Среди висцеральных проявлений НДСТ у беременных чаще всего диагностируют пролапс митрального клапана (20-25%) при котором во время беременности развивается большее количество сердечно-сосудистых и акушерских осложнений, что демонстрирует высокую общеклиническую значимость проблемы соединительнотканной дисплазии сердца именно для ведения беременности и требует разработки адекватных программ лечения, профилактики осложнений и ведения беременных с соединительнотканной дисплазией. Цель. Определение частоты развития патологии беременности у женщин с клиническими признаками синдрома НДСТ и ПМК, осложненным экстрасистолической аритмией. Материалы и методы. Для анализа отобраны 138 беременных с ПМК и сопутствующими признаками НДСТ и 54 здоровых беременных. Оценивали клинические проявления НДСТ, различные варианты аритмий и общее количество осложнений беременности и родов. Результаты. У беременных с клиническими признаками синдрома НДСТ и ПМК, осложненным экстрасистолической аритмией значительно чаще регистрировали случаи частой ЖЭ по сравнению с частой СЭ (47,8% против 18,1%, р<0,001) и случаи сочетания частой СЭ и ЖЭ (13,3% против 1,5%, р<0,05). У них значительно чаще определялись как симптомы аритмологичного характера, так и симптомы, свидетельствующие о нарушении вегетативного статуса. Наличие синдрома НДСТ чаще сопровождается развитием осложнений беременности и родов, то есть, у этих беременных существуют обусловленые генетические и фенотипические факторы риска для развития патологического течения беременности и родов, родового травматизма, инвалидизации матери и новорожденного ребенка, что обосновывает необходимость выделения беременных с признаками НДСТ, ПМК и акстрасистоличечкой аритмией в отдельную группу риска и разработку для них индивидуализированных программ профилактики и лечения как висцеральных (кардиальных) проявлений НДСТ, так и возможных осложнений беременности и родов. Выводы. У 3,1% беременных диагностируют фенотипические признаки (стигмы) недифференцированной дисплазии соединительной ткани, при этом наиболее частыми висцеральным кардиальным проявлением является пролапс митрального клапана. Наличие у беременных с НДСТ пролапса митрального клапана и экстрасистолической аритмии сопровождается достоверно более частым развитием у этих пациенток осложнений беременности и родов.

Серед вісцеральних проявів НДСТ у вагітних найчастіше діагностують пролапс мітрального клапана (20–25%) при якому під час вагітності розвивається більша кількість серцево-судинних та акушерських ускладнень, що й демонструє високу загальноклінічну значущість проблеми сполучнотканинної дисплазії серця саме для ведення вагітності та потребує розробки адекватних програм лікування, профілактики ускладнень та ведення вагітних із сполучнотканинною дисплазією. Мета. Визначення частоти розвитку патології вагітності у жінок з клінічними ознаками синдрому НДСТ та ПМК, ускладненим екстрасистолічною аритмією. Матеріали й методи. Для аналізу відібрано 138 вагітних із ПМК та супутніми ознаками НДСТ та 54 здорових вагітних. Оцінювали клінічні прояви НДСТ, різні варіанти аритмій та загальну кількість ускладнень вагітності та пологів. Результати. У вагітних з клінічними ознаками синдрому НДСТ та ПМК, ускладненим екстрасистолічною аритмією значно частіше реєстрували випадки частої ШЕ в порівнянні з частою СЕ (47,8 % проти 18,1 %, р<0,001) та випадки поєднання частої СЕ і ШЕ (13,3% проти 1,5%, р<0,05). У них значно частіше визначались як симптоми аритмологічного характеру, так і симптоми, які свідчили про порушення вегетативного статусу. Наявність синдрому НДСТ частіше супроводжується розвитком ускладнень вагітності та пологів, тобто, у цих вагітних існують обумовлені генетичні та фенотипові фактори ризику для розвитку патологічного перебігу вагітності та пологів, пологового травматизму, інвалідизації матері та новонародженої дитини, що обгрунтовує необхідність виділення вагітних з ознаками НДСТ, ПМК та акстрасистолічною аритмією в окрему групу ризику та розробку для них індивідуалізованих програм профілактики та лікування як вісцеральних (кардіальних) проявів НДСТ, так і можливих ускладнень вагітності і пологів. Висновки. У 3,1 % вагітних діагностують фенотипові ознаки (стигми) недиференційованої дисплазії сполучної тканини, при цьому найбільш частими вісцеральним кардіальним проявом є пролапс мітрального клапана. Наявність у вагітних з НДСТ пролапсу мітрального клапана та екстрасистолічної аритмії супроводжується достовірно більш частим розвитком у цих пацієнток ускладнень вагітності та пологів.