У статті проведено дослідження кримінальної відповідальності за шахрайство у сфері нерухо- мого майна в країнах континентальної системи права. Насамперед, воно має значення для викори- стання у цивільному обігу, оскільки передбачає наявність спеціальних правил відчуження, пере- дачі, реєстрації та інших юридично значимих дій з об’єктами нерухомості. Іноземні законодавці усвідомлюють, що оскільки об’єкти нерухомості мають велику економічну вартість, нерідко саме у неї націлено увагу особи чи групи осіб, що мають корисливі спонукання і готових до скоєння злочинного діяння. Успішна реалізація наміру на отримання у власність навіть одного об’єкта нерухомості може принести дохід, що багаторазово перевищує той, на який можна розраховувати при скоєнні корисливих злочинів з рухомими речами. У зв’язку з цим у будь-якого законодавця, зокрема зарубіжного, об’єктивно виникає потреба передбачити спеціальні механізми, зокрема кримінально-правові, створені задля недопущення заборонених законом дій у сфері обороту не- рухомого майна. Вивчення зарубіжного досвіду дозволяє, по-перше, вивчити норми, які могли б бути корисними для розвитку вітчизняного кримінального законодавства, у тому числі для запо- внення його прогалин, по-друге, зрозуміти, чи відповідають українські стандарти протидії кримі- нальному обороту нерухомості тим, що розроблені та апробовані за кордоном. Розглянуто зако- нодавчі підходи до кримінальної відповідальності за злочини у сфері обороту нерухомого майна, вироблені у кримінальному праві західноєвропейських держав (Іспанія, Німеччина, Швейцарія, Австрія та Ліхтенштейн), а також Аргентини. На основі проведеного аналізу кримінального за- конодавства зарубіжних країн, щодо протиправних посягань на нерухоме майно визначено, що: предметом злочинного посягання є нерухоме майно (Японія, Туреччина, Болгарія, Іспанія, КНР); нерухоме майно виокремлюють, як самостійний предмет злочинного посягання (Іспанія, КНР), відповідальність за такі злочини порівнянна або менша за відповідальність за просте шахрайство; вчинення злочинних посягань, щодо нерухомого майна не є обтяжуючою обставиною, за винят- ком КК Іспанії.

The article examines criminal liability for fraud in the field of real estate in the countries of the continental legal system. First of all, it is important for use in civil circulation, since it provides for special rules for alienation, transfer, registration and other legally significant actions with real estate. Foreign legislators realize that since real estate has a high economic value, it is often the target of a person or group of persons with mercenary motives and who are ready to commit a criminal act. The successful realization of the intention to obtain ownership of even one real estate object can bring income that is many times higher than that which can be expected when committing mercenary crimes with movable property. In this regard, any legislator, including foreign ones, objectively needs to provide for special mechanisms, including criminal law, designed to prevent actions prohibited by law in the field of real estate turnover. The study of foreign experience allows, firstly, to examine the norms which could be useful for the development of domestic criminal legislation, including for filling its gaps, and secondly, to understand whether Ukrainian standards for combating criminal real estate trafficking are in line with those developed and tested abroad. The author examines the legislative approaches to criminal liability for crimes in the field of real estate trafficking developed in the criminal law of Western European countries (Spain, Germany, Switzerland, Austria and Liechtenstein), as well as Argentina. Based on the analysis of the criminal legislation of foreign countries on unlawful encroachments on real estate, the author determines that: the subject of a criminal encroachment is real estate (Japan, Turkey, Bulgaria, Spain, and China); real estate is distinguished as an independent subject of a criminal encroachment (Spain, China); liability for such crimes is comparable to or less than liability for simple fraud; and criminal encroachments on real estate are not an aggravating circumstance, with the exception of the Spanish Criminal Code.