The paper is devoted to the main ideological-aesthetic, genre-style, historical and cultural features of Natalena Koroleva’s fiction. Historicism and Catholicism, noticeable in the writer’s prosaic works of different genres and styles, are considered the dominant elements of her artistic worldview and thinking. The analysis focuses on the writer’s three key interwar novels: "An Ancestor", "A Shadow’s Dream", "1313" and examines several aspects of their poetics. Koroleva’s historicism is noted for combining scientific (in particular, archeological) knowledge, religious and philosophical experience and an artistic intuition of the writer. The author’s relationship with Catholicism are defined by complexity and ambiguity – from absolutization to undermining of the Christian dogmas and appeal to the history of religious heresies (like the Cathars, Albigensians). Koroleva organically connected Christian mythology with the European cultural tradition as its integral part and understood Christianity as a fundamental basis for the European spiritual and cultural values. The writer’s beliefs in the interaction of history, religion, culture and literature affected a number of her literary texts, many of which are based on gospel stories, medieval mysteries and folk legends. Each of the mentioned works of Koroleva is perceived as a holistic artistic phenomenon linked to her other works and created on the basis of her research into ancient, medieval, and early modern history. The novel «An Ancestor» is viewed as the author’s individual-mythological vision of the family history and the work that, having absorbed various genre varieties (family chronicle, travel novel, historical novel), testified to the author’s attention to the social-cultural, historical, and religious-spiritual characteristics of a person of the early modern era. Koroleva’s novel "A Shadow’s Dream" is regarded as having a connection with the genre of an "archeological novel" ("The Emperor" by Georg Ebers is a particular example of the latter). The novel "1313" is perceived as the author’s attempt to artistically depict the motif of a man’s encounter with the devil in the moral, psychological, cultural, philosophical, and mythological contexts of medieval Europe. The historical and cultural content of Koroleva’s prose, its artistic, aesthetic and ideological potentials are additionally emphasized.

Дослідження присвячено основним ідейно-естетичним, жанрово-стильовим, історико-культурним особливостям художньої прози Наталени Королевої. Як чільні елементи художнього світогляду і мислення письменниці розглянуто історизм і католицизм, прикметні для її прозових творів різного жанру та стилю. У фокусі аналізу – три ключові романи письменниці, написані в міжвоєнний період: "Предок", "Сон тіні", "1313", а також деякі аспекти їхньої поетики. Королевин історизм визначається як такий, що поєднав у собі наукове (зокрема, археологічне) знання, релігійно-філософський досвід і художню інтуїцію письменниці. Підкреслено складність і неоднозначність взаємин Н. Королевої з католицизмом – від абсолютизації до підважування християнських догм, звернення до історій релігійних єресей (на кшталт катарів, альбігойців). Зазначено, що в Н. Королевої християнська міфологія органічно пов’язана з європейською культурною традицією і є її частиною, а християнство письменниця розуміла як першооснову європейських духовних і культурних цінностей. Переконання письменниці про взаємодію історії, релігії, культури та літератури позначилися на низці її художніх творів, які ґрунтуються на євангельських сюжетах, середньовічних містеріях і народних легендах. Кожен зі згаданих творів Н. Королевої сприймається як цілісне, однак пов’язане з іншими творами письменниці художнє явище, створене на основі її студій античної, середньовічної, ранньомодерної історій. Роман "Предок" розглянуто як авторську індивідуально-міфологічну візію історії власного роду і як твір, який, синтезувавши різні жанрові різновиди (родинної хроніки, роману-подорожі, історичного роману), засвідчив увагу авторки до соціокультурних, історичних і релігійно-духовних особливостей людини ранньомодерної доби. Указано на зв’язок Королевиного "Сну тіні" з жанром "археологічного роману" й деякими його зразками (зокрема, "Імператором" Ґеорґа Еберса). Роман "1313" сприймається як авторська спроба художньо зобразити мотив зустрічі людини з дияволом у морально-психологічному, культурно-філософському й міфологічному контекстах середньовічної Європи. Наголошено на історичному й культурологічному змістах Королевиної прози, її художньо-естетичному й ідейному потенціалах.