Purpose of the research is to evaluate the impact of the torus tubarius correction by microdebrider technique on the eustachian tube function in children without middle ear pathology. Materials and methods. 115 children aged 3 to 12 years participated in the study. All children underwent endoscopic modified microdebridement adenotomy for the first time, which, in the case of tubal hypertrophy (we analyzed the frequency of this phenomenon), was combined with its correction by the microdebridement method. For the next stage of the research, we selected 19 children, who had preoperative intratympanic pressure monitoring results more than -100 daPa and who hadn’t concomitant tonsil hypertrophy (19 children). Control measurement was done on days 1 and 8-10 after the intervention. Depending on the presence/absence of concomitant hypertrophy of the torus tubarius, patients were divided into the main (11 patients) and control (8 patients) groups. The analysis was carried out using the STATISTICA program. Results. 36 patients were diagnosed with torus tubarius hypertrophy. When comparing intratympanic pressure on the 1st day after the intervention in patients of the main and control groups, a significant difference in values was found (-144.37±41.09/-95.00±27.90 daPa). On day 8-10, the intratympanic pressure data in patients of both groups did not differ from each other (-39.15±14.85 daPa in the main and -33.87±19.57 daPa in the control groups) and preoperative values in both groups. Conclusions. Hypertrophy of the torus tubarius is noted in 31.3% of patients with primary adenotomy. The microdebrider technique method of torus tubarius correction is safe in view of the equipressor function of the auditory tube. The research was carried out in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The research protocol was approved by the Local Ethics Committee of the institution mentioned in the work. Informed consent of parents or their guardians was obtained for conducting research. No conflict of interests was declared by the authors.

Цель - оценить влияние коррекции гипертрофии трубного валика микродебридерным методом на эквипрессорную функцию слуховой трубы. Материалы и методы. В исследование включены 115 детей в возрасте от 3 до 12 лет. Всем детям впервые выполнена эндоскопическая модифицированная микродебридерная аденотомия, которая при наличии гипертрофии трубного валика сочеталась с его коррекцией микродебридерным способом. Для следующего этапа исследования отобраны 19 детей, у которых предоперационный мониторинг внутрибарабанного давления превышал -100 даПа и кто не имел сопутствующей гипертрофии миндалин (19 детей). Контрольное измерение проведено на 1 и 8-10-е сутки после вмешательства. В зависимости от наличия/отсутствия сопутствующей гипертрофии torus tubarius больные разделены на основную (11 больных) и контрольную (8 больных) группы. Статистическая обработка данных выполнена с помощью программы «STATISTICA». Результаты. У 36 человек выявлена гипертрофия трубных валиков. При сравнении интратимпанального давления на 1-е сутки после вмешательства у пациентов основной и контрольной групп выявлена достоверная разница значений (-144,37±41,09/-95,00±27,90 даПа; p<0,05). На 8-10-е сутки данные интратимпанального давления у пациентов обеих групп не отличались между собой (-39,15±14,85 даПа в основной и -33,87±19,57 даПа в контрольной группах) и дооперационными показателями в обеих группах. Выводы. Гипертрофия трубных валиков отмечается у 31,3% пациентов при первичной аденотомии. Микродебридерный способ коррекции трубных валиков является безопасным, учитывая эквипрессорную функцию слуховой трубы. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом указанного в работе учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.

Мета - оцінити вплив корекції гіпертрофії трубного валика мікродебридерним методом на еквіпресорну функцію слухової труби. Матеріали та методи. До дослідження залучено 115 дітей віком від 3 до 12 років. Усім дітям уперше виконано ендоскопічну модифіковану мікродебридерну аденотомію, яка за наявності гіпертрофії трубного валика поєднувалася з його корекцією мікродебридерним способом. Для наступного етапу дослідження відібрано 19 дітей, у яких передопераційний моніторинг внутрішньобарабанного тиску перевищував -100 даПа та хто не мав супутньої гіпертрофії мигдаликів (19 дітей). Контрольне вимірювання проведено на 1 та 8-10-ту добу після втручання. Залежно від наявності/відсутності супутньої гіпертрофії torus tubarius хворих поділено на основну (11 хворих) і контрольну (8 хворих) групи. Статистичну обробку даних виконано за допомогою програми «STATISTICA». Результати. У 36 осіб виявлено гіпертрофію трубних валиків. За порівняння інтратимпанального тиску на 1-шу добу після втручання в пацієнтів основної та контрольної груп виявлено достовірну різницю значень (-144,37±41,09/-95,00±27,90 даПа; p<0,05). На 8-10-ту добу дані інтратимпанального тиску в пацієнтів обох груп не різнилися між собою (-39,15±14,85 даПа в основній та -33,87±19,57 даПа в контрольній групах) і доопераційними показниками в обох групах. Висновки. Гіпертрофія трубних валиків відмічається у 31,3% пацієнтів за первинної аденотомії. Мікродебридерний спосіб корекції трубних валиків є безпечним з огляду на еквіпресорну функцію слухової труби. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.