Мета статті – визначити ключові інституції, що формують середовище для інновацій, та встановити їхній вплив на інноваційну діяльність у соціально-економічній системі. Методологія дослідження базується на теоретичних методах аналізу, синтезу та узагальнення для глибокого опису досліджуваної проблеми. Дослідження включає огляд фундаментальних та сучасних досліджень з інституційної теорії та інновацій, а також їхніх взаємозв’язків. Результати показують, що інституційне середовище виступає як важливий опосередкований чинник, що впливає на продуктивність та ефективність усіх продуктивних факторів в контексті інноваційного розвитку, таких як людський капітал, фінансування та НДДКР. Формальні інститути, включаючи верховенство права, захист прав власності та державне регулювання, разом з неформальними інститутами, такими як культура, довіра та етика, звичаї, формують «правила гри». Для України аналіз виявив значні інституційні слабкості, зокрема недостатній захист прав інтелектуальної власності, слабку судову систему, високий рівень корупції та непослідовну державну адміністрацію. Ці фактори створюють несприятливе середовище з високим рівнем ризику, що збільшує трансакційні витрати та гальмує інноваційну діяльність, що призводить до низького фінансування НДДКР, слабкого зв'язку між наукою та бізнесом та значного «відтоку мізків». Останні описані ефекти зменшують можливість української економіки генерувати та пропонувати нові інноваційні продукти та знижують потенціал економіки в цілому. Практичне значення полягає в обґрунтуванні того, що стимулювання інноваційного розвитку України вимагає системного підходу з основним акцентом на інституційній реформі. Результати дослідження показують, що інвестиції в людський капітал, науку або фінанси дадуть обмежені результати, якщо фундаментальні «правила гри» залишаться несприятливими. Висновки статті надають основу для розробки політиками комплексної стратегії, яка поєднує інституційні реформи, такі як зміцнення верховенства права та зменшення бюрократії, зі стимулюванням ключових інноваційних факторів для забезпечення переходу України на шлях постійного інноваційного розвитку.

The purpose of the study is to identify and characterize the main institutions that influence the realization of the innovation process. For this purpose, methods of analysis, synthesis, and generalization of scientific works were used to provide an in-depth description of the issue. As a result, it was established that institutions act as an indirect factor that determines the effectiveness of other factors of innovation (human capital, financing, R&D) as formal structures, such as laws and property rights, and informal like trust, customs and culture. In Ukraine, the institutional environment (insufficient protection of property rights, corruption, weakness of the judicial system) creates unfavorable conditions for innovative activity. The practical significance lies in justifying the need for systemic institutional reforms as a priority step to stimulate Ukraine's innovative development.