The purpose of the article is to study the actual, but not fully understood, problems of anthropological and religious concepts of fear. The theoretical basis for intelligence served as the works of representatives of the existential and psychoanalytic philosophy of M. Heidegger, A. Camus, S. Kierkegaard, F. Riemann, J.-P. Sartre, P. Tillich, Z. Freud and the work of modern scholars E. Borovy, L. Ghaznyuk, I. Ilyin, A. Kurpatov, M. Movchan, O. Frolova, Yu. Shcherbatykh, as well as sacred books of world and national religions. The scientific novelty of the publication is to systematize the materials of philosophical-anthropological and religious discourses on the problem of fear, the peculiarities of its interpretation, as well as in an attempt to substantiate the religious roots of fear and their interrelation with the modern conditions of society's life. Modern man, despite the latest achievements and opportunities, remains in captivity of fears. Awareness of temporality motivates a person to act, despite fears and limitations. At the same time, a believer is in captivity of at least two varieties of fear: the carnal and the fear of God. Given the circumstances and events in the life of contemporary Ukrainian society, the problem outlined requires the study of its new aspects, namely: actualization of new varieties of fear at the present stage of human development, as well as identifying their possible parallels with the past. An important issue is the search for the religious roots of fear, as well as their relevance in today's globalized world. Despite the fact that humanity was able to realize and learned to live with natural fears (fear of atmospheric phenomena, natural disasters, volcanoes, earthquakes), it still remains helpless and powerless in situations of encounter with social and existential fears. A striking example is the fears of responsibility or fears before the trial, which our military finds in the ATO zone. Events and extreme conditions cause a constant sense of fear of death, which not only helps to preserve their own lives, but also causes suffering, especially in situations of choice between their own lives and the life of the enemy. At the same time, in the peaceful territory people are in captivity of such fears as: fear of loneliness, anxiety, fear of unexpected danger, fear of uncertainty, fear of unpredictable future, panic fear and so on. The above not only confirms the relevance of the chosen topic, but also the necessity of its comprehensive multidisciplinary analysis.

В статье представлено систематизацию материалов философско-антропологического и религиозного дискурса по проблеме страха, особенностей его интерпретации. Осуществлен поиск религиозных корней страха и их актуальность в современном глобализированном мире. Обоснованно тезис о том, что, несмотря на то, что человечество смогло осознать и научилось жить с природными страхами (боязнью атмосферных явлений, природных катаклизмов, вулканов, землетрясений), оно до сих пор остается беспомощным и бессильным в ситуациях встречи с социальными и экзистенциальными страхами (одиночества, неожиданной опасности неопределенности, испытаний, ответственности, непредсказуемого будущего и т.д.)

У статті представлено систематизацію матеріалів філософсько-антропологічного та релігійного дискурсів щодо проблеми страху, особливостей її інтерпретації. Здійснено пошук релігійних коренів страху та їх актуальність у сучасному глобалізованому світі. Обґрунтовано тезу про те, що не зважаючи на те, що людство змогло усвідомити і навчилося жити із природними страхами (боязню атмосферних явищ, природних катаклізмів, вулканів, землетрусів), воно досі залишається безпорадним та безсилим у ситуаціях зустрічі із соціальними та екзистенціальними страхами (самотності, несподіваної небезпеки, невизначеності, випробувань, відповідальності, непередбачуваного майбутнього тощо).