The scientific article is devoted to the study of the compensation mechanism for moral damage for committing mobbing (harassment) of an employee by the employer. Adoption of relevant regulatory legal acts to prevent and combat mobbing (bullying) has made the study relevant due to lack of effective instruments for protecting the rights of affected employees who have become victims of bullying. Since mobbing has not only a moral but also an economic impact, including losses for employers due to reduced employee productivity, the study of this topic is relevant both from human rights protection and effective working environment formation that meets the requirements of modern society. The article analyzed the definitions of mobbing proposed by scientists, provided for by the current legislation of Ukraine and international legal acts. Thus, the European Social Charter and EU directives emphasize the right of employees to decent treatment and establish norms for equality in employment. The authors proposed main characteristics of mobbing, among which there are specific subjects, objects and subject of mobbing, as well as the fact that mobbing is committed with the aim of humiliating dignity, violating labor rights, creating a tense atmosphere and is carried out in the form of psychological or economic pressure. The scientific work classified mobbing according to various criteria. Particular attention was paid to vertical mobbing (bossing), which has become the most widespread, because employees do not fight this phenomenon, fearing the power of the manager. Given the research conducted the authors concluded that in order to compensate for moral (non-material) damage, the court must take into account the significant personal losses of the injured person, which are caused by moral or physical suffering, or other negative phenomena as a result of mobbing, the fact of which was confirmed by a court decision. Based on a thorough analysis of case law, the authors identified following problems with law enforcement: employees often confuse mobbing with the employer’s legitimate requirements; proving the commission of mobbing in court requires a wide range of evidence, including written, physical, electronic, witness statements, etc.; it was established that the compensation claim for moral damage caused by mobbing is a derivative of the basic requirements.

Наукова стаття присвячена дослідженню механізму відшкодування роботодавцем моральної шкоди за вчинення мобінгу (цькування) працівника. Ухвалення відповідних нормативно-правових актів щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню) зумовило актуальність дослідження через відсутність дієвих інструментів захисту прав постраждалих працівників, які стали жертвами цькування. Оскільки мобінг має не лише моральний, а й економічний вплив, включаючи втрати роботодавців через зниження продуктивності працівників, дослідження даної теми є актуальним, як з точки зору правозахисту, так і для формування ефективного робочого середовища, що відповідає вимогам сучасного суспільства. У статті були проаналізовані визначення мобінгу, що запропоновані науковцями, передбачені чинним законодавством України та міжнародно-правовими актами. Так, Європейська соціальна хартія та директиви ЄС підкреслюють право працівників на гідне ставлення та встановлюють норми щодо рівності у сфері зайнятості. Авторами були запропоновані основні характеристики мобінгу, серед яких можна виділити специфічні субʼєкти, обʼєкти та предмет мобінгу, а також те, що мобінг вчиняється з метою приниження гідності, порушення трудових прав, створення напруженої атмосфери і здійснюється у формі психологічного або економічного тиску. У науковій роботі була проведена класифікація мобінгу за різними критеріями. Особливу увагу приділено вертикальному мобінгу (босингу), який набув найбільшого поширення, адже працівники не борються з цим явищем, побоюючись влади керівника. З огляду на проведене дослідження автори зробили висновок про те, що для відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд повинен враховувати особистісні значимі втрати потерпілої особи, які спричинені моральними або фізичними стражданнями, або іншими негативними явищами внаслідок мобінгу, факт вчинення якого підтверджено рішенням суду. На підставі ретельного аналізу судової практики авторами були виявлені наступні проблеми правозастосування: працівники часто плутають мобінг із законними вимогами роботодавця; доведення вчинення мобінгу в суді вимагає широкого спектру доказів, зокрема письмових, речових, електронних, показань свідків тощо; встановлено, що вимога про відшкодування моральної шкоди за вчинення мобінгу є похідною від основних вимог.