In response to the rapid growth in demand for artificial intelligence (AI) technologies, the EU has created its legal framework, which includes Directive 2019/790/EU on the copyright of 17 April 2019 and the new EU Regulation 2024/1689 (AI Act) of 13 June 2024. This is a separate legal framework dedicated exclusively to AI issues. However, the possibility of training AI based on someone else’s intellectual and creative work, which is the subject of copyright, is still a topic of debate. Despite the lack of direct regulation of machine learning, Articles 3 and 4 of Directive 2019/790/EU establish exceptions for the so-called deep analysis of text and data (text and data mining, hereinafter - TDM). The possibility of equating TDM and machine learning AI remains a controversial subject in the scientific literature, as the latter is rapidly developing and introducing increasingly sophisticated mechanisms. In this article, based on a technical analysis, it was determined that machine learning is significantly different from TDM, both in its purpose and in the quantity of processed data and the quality of this processing. It was found that the AI Act did not add certainty to the issue raised, without regulating machine learning in its essence. The article also emphasizes the debatability of the regulation proposed in Directive 2019/790/EU, according to which it extends its scope to the process of machine learning. The article focuses on the provisions of Directive 2019/790/EU on legal access to content and the rights reservation mechanism. The article also examines the Hamburg court’s decision in LAION v Robert Kneschke of September 27, 2024, in which TDM was equated with machine learning and considered through the prism of Directive 2019/790/EU. The paper also separately examines Ukrainian legislation, which has already begun to be brought into line with EU regulations. As was determined, this process requires special caution in transposition, taking into account compliance with Ukraine’s international obligations and potential threats.

У відповідь на стрімке зростання попиту на технології штучного інтелекту (далі – ШІ) ЄС сформував власне правове поле, що включає Директиву 2019/790/ЄС щодо авторського права від 17 квітня 2019 року та новий Регламент ЄС 2024/1689 (Акт про ШІ) від 13 червня 2024 року. Це окреме правове регулювання, присвячене виключно питанням ШІ. Однак, дискусійною темою досі лишається можливість навчання ШІ на базі чужих результатів інтелектуальної і творчої діяльності, які є об’єктами авторського права. Попри відсутність прямого регулювання саме машинного навчання, ст. ст. 3 і 4 Директиви 2019/790/ЄС встановлюють винятки для так званого глибинного аналізу тексту та даних (text and data mining, далі - TDM). Суперечливою темою у науковій літературі все ще залишається питання можливості прирівняння TDM та машинного навчання ШІ, адже останній швидко розвивається і запроваджує все більш витончені механізми. У даній статті на основі технічного аналізу було визначено, що машинне навчання суттєво відрізняється від TDM, як за своєю метою, так і за обсягом оброблених даних та якістю цієї обробки. Було встановлено, що Акт про ШІ не додав визначеності у поставлене питання, не врегулювавши машинне навчання по суті. У статті наголошується також на дискусійності запропонованого у Директиві 2019/790/ЄС регулювання, згідно із яким вона поширює свою дію і на процес машинного навчання. Окрему увагу у статті зосереджено на положеннях Директиви 2019/790/ЄС щодо законного доступу до контенту та механізму резервування прав. В рамках наукового дослідження проаналізовано рішення гамбурзького суду у справі LAION v Robert Kneschke від 27 вересня 2024 року, в якому TDM було прирівняно для машинного навчання, через призму Директиви 2019/790/ЄС. У роботі окремо розглянуто й українське законодавство, яке вже почали робити таким, що відповідає регулюванню ЄС. Як було визначено, цей процес потребує окремої обережності у транспозиції, з урахуванням відповідності міжнародним зобов’язанням України та потенційних загроз.