На длительность и регулярность менструального цикла влияют многие факторы, в том числе психосоциальный стресс, который может приводить к активации гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой системы. Цель - оценить уровни стрессовых гормонов кортизола, инсулина (ИРИ), пролактина (ПРЛ), индекса кортизол/инсулин (К/Ин) у девочек-подростков с нарушениями менструальной функции. Материалы и методы. Обследовано 177 девочек в возрасте 12-17 лет с нарушениями менструальной функции (87 - с аномальными маточными кровотечениями (АМК), 90 - с олигоменореей (ОМ)). Группу сравнения составили 57 девочек того же возраста с нормальным менструальным циклом, которые были обследованы в ранней фолликулярной фазе. Для определения уровня адаптивных возможностей организма измерено содержание кортизола, инсулина, ПРЛ в сыворотке крови натощак с помощью иммуноферментного метода. Все гормоны определены соответственно инструкциям к наборам. Вычислен коэффициент кортизола к инсулину К/Ин. Результаты. У девушек с нарушениями менструальной функции выявлены три типа реакции со стороны надпочечников, которые выражались в повышенных уровнях кортизола выше 75 и 90 перцентилей, снижении (ниже 10 перцентилей) и колебаниях его в пределах физиологических значений. При значениях кортизола более 90 перцентилей средний уровень глюкозы, ИРИ и индекса НОМА у девочек с ОМ не отличался от нормативных значений, а у больных АМК эти показатели были значительно выше, чем у подростков с ОМ. Отношение К/Ин у девушек с ОМ в 1,8 раза превышало аналогичный показатель подростков с АМК (p<0,04) и было несколько выше, чем в группе сравнения (группу сравнения составили 57 девочек того же возраста с нормальным менструальным циклом, которые были обследованы в ранней фолликулярной фазе), что свидетельствует об удовлетворительной реакции переносимости стресса. При АМК этот коэффициент снижался, что может указывать на истощение адаптационных возможностей организма. Такая же ситуация наблюдалась и при повышении кортизола выше 75 перцентилей. При уровне кортизола в пределах физиологических значений содержание глюкозы и ИРИ тоже не выходило за пределы нормативных колебаний. Коэффициент напряжения (К/Ин) не имел существенной разницы в зависимости от типа нарушений и был значительно снижен. Отсутствие изменений содержания кортизола и ИРИ в сыворотке крови в ответ на появление расстройств менструальной функции может свидетельствовать об определенной неустойчивости развития защитных реакций организма девушек-подростков с расстройствами менструаций. Выводы. Выявленные изменения содержания кортизола, ИРИ, К/Ин и ПРЛ как маркеров неспецифической стресс-реакции в структуре адаптационного ответа при расстройствах менструальной функции несут дополнительную информацию о нарушении адаптации к стрессу и состоянии компенсаторных возможностей организма девочки, расширяют представления о патогенетических механизмах этих расстройств и могут быть использованы как при оценке состояния адаптации, так и разработке соответствующих профилактических стратегий. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом всех участвующих учреждений. На проведение исследований получено информированное согласие родителей детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.

The duration and regularity of the menstrual cycle are influenced by many factors, including psychosocial stress, which can lead to activation of the hypothalamic-pituitary-adrenal system. Purpose - to assess the levels of stress hormones cortisol, insulin (IRI), prolactin, and the cortisol/insulin (K/In) index in adolescent girls with menstrual disorders. Materials and methods. 177 adolescent girls aged 12–17 years with menstrual disorders were examined (87 with abnormal uterine bleeding (АUB), 90 - with oligomenorrhea (OM)). The comparison group consisted of 57 girls of the same age with normal menstrual cycles examined in the early follicular phase. The level of cortisol, insulin, prolactin (PRL) was measured in blood serum on an empty stomach using the immunoenzyme method to determine the level of organism’s adaptive capabilities. All hormones were defined according to the instructions for the kits. The ratio of K/In was calculated. Results. In girls with menstrual disorders, three types of reaction from the adrenal glands were found, which were expressed in increased levels of cortisol above 75 and 90 percentile, a decrease (below 10 percentile) and its fluctuations within physiological values. At cortisol values above the 90 percentile, the average level of glucose, IRI, and HOMA in teenage girls with OM did not differ from the normative values, and in patients with AUB these indicators were significantly higher than in adolescents with OM. The K/In ratio in girls with OM by 1.8 times exceeded the similar indicator of adolescents with AUB (p<0.04) and was slightly higher than in the comparison group, which indicates a satisfactory reaction of stress tolerance. With AUB, this coefficient decreased, which may indicate exhaustion of the body’s adaptive capabilities. The same situation was observed when cortisol increased above the 75 percentile. When the cortisol level was within physiological values, the content of glucose and IRI also did not go beyond the limits of normative fluctuations. The stress ratio (K/In) had no significant difference depending on the type of violations and was significantly reduced. The absence of changes in the content of cortisol and IRI in the blood serum in response to the onset of menstrual disorders may indicate a certain instability in the development of the body's protective reactions in teenage girls with menstrual disorders. Conclusions. The revealed changes in the content of cortisol, insulin, K/In and PRL as markers of a non-specific stress reaction in the structure of the adaptive response in disorders of menstrual function carry additional information about impaired adaptation to stress and the state of compensatory capabilities of the girl's body, expand the understanding of pathogenetic mechanisms these disorders and can be used both in the assessment of the state of adaptation and in the development of appropriate preventive strategies. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of all participating institutions. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors.

На тривалість і регулярність менструального циклу впливає багато факторів, у тому числі психосоціальний стрес, який може призводити до активації гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи. Мета - оцінити рівні стресових гормонів кортизолу, інсуліну (ІРІ), пролактину (ПРЛ), індексу кортизол/інсулін (К/Ін) у дівчат-підлітків із розладами менструальної функції. Матеріали та методи. Обстежено 177 дівчат віком 12-17 років із порушеннями менструальної функції (87 - з аномальними матковими кровотечами (АМК), 90 - з олігоменореєю (ОМ)). Групу порівняння становили 57 дівчат того ж віку з нормальним менструальним циклом, обстежених у ранню фолікулярну фазу. Для визначення рівня адаптивних можливостей організму виміряно вміст кортизолу, ІРІ, ПРЛ у сироватці крові натщесерце за допомогою імуноферментного методу. Усі гормони визначено згідно з інструкціями до наборів. Обчислено коефіцієнт К/Ін. Результати. У дівчат із порушеннями менструальної функції виявлено три типи реакції з боку надниркових залоз, які виражалися в підвищенні рівня кортизолу понад 75 і 90 перцентилів, зниженні (нижче 10 перцентилів) та коливаннях його в межах фізіологічних значень. При значеннях кортизолу понад 90 перцентилів середній рівень глюкози, ІРІ та НОМА в дівчат-підлітків з ОМ не відрізнявся від нормативних значень, а у хворих на АМК ці показники були значно вищими, ніж у підлітків з ОМ. Співвідношення К/Ін у дівчат з ОМ в 1,8 раза перебільшувало аналогічний показник у підлітків з АМК (p<0,04) і було трохи більшим, ніж у групі порівняння (групу порівняння становили 57 дівчат того ж віку з нормальним менструальним циклом, обстежених у ранню фолікулярну фазу), що свідчить про задовільну реакцію переносимості стресу. За АМК цей коефіцієнт знижувався, що може вказувати на виснаження адаптаційних можливостей організму. Така ж ситуація простежувалася і при підвищенні кортизолу понад 75 перцентилів. При рівні кортизолу в межах фізіологічних значень вміст глюкози і ІРІ теж не виходив за межі нормативних коливань. Коефіцієнт напруги (співвідношення К/Ін) не мав суттєвої різниці залежно від типу порушень і був значно зниженим. Відсутність змін вмісту кортизолу та ІРІ в сироватці крові у відповідь на появу розладів менструальної функції може свідчити про певну нестійкість щодо розвитку захисних реакцій організму дівчат-підлітків із розладами менструацій. Висновки. Виявлені зміни вмісту кортизолу, ІРІ, К/Ін та ПРЛ як маркерів неспецифічної стрес-реакції в структурі адаптаційної відповіді при розладах менструальної функції несуть додаткову інформацію про порушення адаптації до стресу та стан компенсаторних можливостей організму дівчинки, розширюють уявлення про патогенетичні механізми цих розладів і можуть бути використані як під час оцінювання стану адаптації, так і під час розроблення відповідних профілактичних стратегій. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.