The aim of this work is to elucidate the features of morphogenesis, syntopic and morphometric changes in the structures of the orbit, neurovascular and muscular structures of the organ of vision in the fetal period of human ontogenesis.Material and methods. By means of complex of methods of morphological research (anthropometry, morphometry, microscopy, preparation, three-dimensional computer reconstruction and statistical analysis), 30 specimens of human fetuses of both sexes aged from 4 to 10 months of intrauterine development (IUD) (160.0-460.0 mm parietal-coccygeal length (PCL)) were studied. Computer tomography was used to study 17 human fetuses aged from 4 to 9 months of IUD (180.0-440.0 mm PCL).Results. At the end of the 5th month of IUD, an orbital index is 75%, which is noted in the transformation of the shape of orbit from flattened to rounded due to an increase in its vertical size relative to the horizontal one. We associate this transformation of the orbit with syntopic influence of adjacent regions: the growth of the lateral wall of the nasal cavity, development of the paranasal sinuses, and facial skeleton. At the end of the 5th week of intrauterine development, external eyeball muscles are finally differentiated from the common muscle rudiment. The analysis of changes in morphometric parameters of muscles of the eyeball made it possible to derive mathematical functions, that describe normal dynamics of growth of their length, as well as to reveal critical periods of their development in terms of the rate of changes in their thickness and width.Conclusions1. The development of the organ of vision in the fetal period of human ontogenesis is a complex process due to the coordinated interaction between morphological and morphometric changes in the orbit, eyeball and its muscles, nerves and vessels.2. Critical periods of development of the orbit and its structures is the 6th month of intrauterine development, during which there is an uneven growth rate of the size of the muscles of the eyeball, as well as the size of the orbit.3. At the 6th month of intrauterine development, uneven growth rates of the horizontal size of the orbit relative to the vertical one are observed, as a result of which its shape begins to return to the mesoconchal type characteristic of such prefetuses. Such age-related transformations of shape and size of the orbit are due to the growth of the eyeball, skull and face, which generally determines the shape of the orbit.4. Starting from the 8th month of fetal period of development, structure and topography of the structures of the orbit acquire signs of a definitive condition, the shape of the orbit is finally established, and uniform growth rates of all structures of the organ of vision are observed, except for the growth of the circumference of the orbit at the end of prenatal period of human ontogenesis.

Цель работы – выяснить особенности морфогенеза, синтопических и морфометрических изменений структур глазницы, сосудисто-нервных и мышечных структур органа зрения в плодовом периоде онтогенеза человека.Материал и методы. С помощью комплекса методов морфологического исследования (антропометрии, морфометрии, микроскопии, препарирования, трехмерного компьютерного реконструирования и статистического анализа) изучено 30 препаратов плодов человека обоего пола в возрасте от 4 до 10 месяцев внутриутробного развития (ВУР) (160,0-460,0 мм теменно-пяточной длины (ТПД)). Методом компьютерной томографии исследовано 17 плодов человека в возрасте от 4 до 9 месяцев ВУР (180,0-440,0 мм ТПД).Результаты. В конце 5-го месяца ВУР глазничный индекс составляет 75 %, что отмечается на преобразовании формы глазницы со сплюснутой на округлую благодаря увеличению ее вертикального размера относительно горизонтального. Мы связываем эту трансформацию глазницы с синтопическим влиянием смежных областей: ростом боковой стенки носовой полости, развитием околоносовых пазух и, в целом, лицевого скелета. В конце 5-ой недели внутриутробного развития внешние мышцы глазного яблока окончательно дифференцируются из общего мышечного зачатка. Анализ изменений морфометрических параметров мышц глазного яблока позволил вывести математические функции, описывающие нормальную динамику роста их длины, а также выявить критические периоды их развития по темпам изменений их толщины и ширины.Выводы1. Развитие органа зрения в плодном периоде онтогенеза человека – сложный процесс, обусловленный скоординированным взаимодействием между морфологическими и морфометрическими изменениями глазницы, глазного яблока и его мышц, нервов и сосудов.2. Критическими периодами развития глазницы и ее структур является 6-ой месяц внутриутробного развития, во время которого наблюдается неравномерность темпов роста размеров мышц глазного яблока, а также размеров глазницы.3. На 6-ом месяце внутриутробного развития наблюдается неравномерность темпов роста горизонтального размера глазницы относительно вертикального, вследствие чего ее форма начинает возвращаться к мезоконхальному типу, присущей таковой предплодам. Такие возрастные преобразования формы и размеров глазницы обусловлены ростом глазного яблока, черепа и лица, что в целом определяет форму глазницы.4. Начиная с 8-го месяца плодного периода развития, строение и топография структур глазницы начинают приобретать признаки дефинитивного состояния, окончательно устанавливается форма глазницы, наблюдаются равномерные темпы роста всех структур органа зрения, кроме роста окружности глазницы в конце пренатального периода онтогенеза человека.

Мета роботи - з’ясувати особливості морфогенезу, синтопічних та морфометричних змін структур очної ямки, судинно-нервових та м’язових структур органа зору у плодовому періоді онтогенезу людини.Матеріал і методи. За допомогою комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрії, морфометрії, мікроскопії, препарування, тривимірного комп’ютерного реконструювання і статистичного аналізу) вивчено 30 препаратів плодів людини обох статей віком від 4 до 10 місяців внутрішньоутробного розвитку (ВУР) (160,0-460,0 мм тім’яно-п’яткової довжини (ТПД)). Методом комп’ютерної томографії досліджено 17 плодів людини віком від 4 до 9 місяців ВУР (180,0-440,0 мм ТПД).Результати. Наприкінці 5-го місяця ВУР очноямковий індекс становить 75 %, що позначається на перетворенні форми очної ямки із сплюснутої на округлу завдяки збільшенню її вертикального розміру відносно горизонтального. Ми пов’язуємо цю трансформацію очної ямки із синтопічним впливом суміжних ділянок: ростом бічної стінки носової порожнини, розвитком приносових пазух і, в цілому, лицевого скелета. Наприкінці 5-го тижня внутрішньоутробного розвитку зовнішні м’язи очного яблука остаточно диференціюються із спільного м’язового зачатка. Аналіз змін морфометричних параметрів м’язів очного яблука дозволив вивести математичні функції, які описують нормальну динаміку зростання їх довжини, а також виявити критичні періоди їх розвитку за темпами змін їх товщини та ширини. Висновки 1. Розвиток органа зору у плодовому періоді онтогенезу людини – складний процес, зумовлений скоординованою взаємодією між морфологічними та морфометричними змінами очної ямки, очного яблука та його м’язами, нервами й судинами. 2. Критичними періодами розвитку очної ямки та її структур є 6-й місяць внутрішньоутробного розвитку, під час якого спостерігається нерівномірність темпів зростання розмірів м’язів очного яблука, а також розмірів очної ямки.3. На 6-му місяці внутрішньоутробного розвитку спостерігається нерівномірність темпів зростання горизонтального розміру очної ямки відносно вертикального, внаслідок чого її форма починає повертатися до мезоконхального типу, притаманної такій у передплодів. Дані вікові перетворення форми та розмірів очної ямки зумовлені ростом очного яблука, черепа і лиця, що в цілому визначає форму очної ямки. 4. Починаючи з 8-го місяця плодового періоду розвитку, будова та топографія структур очної ямки починають набувати ознак дефінітивного стану, остаточно встановлюється форма очної ямки, спостерігаються рівномірні темпи зростання всіх структур органа зору, окрім зростання окружності очної ямки наприкінці пренатального періоду онтогенезу людини.