The article reveals the place and role of transport law in the legal system of Ukraine and characterizes the peculiarities of transport relations, sources of transport law. It is noted that transport law is a complex sub-branch of law that combines norms of civil, economic, administrative, land, labor, commercial and a number of other branches of law. Transport law contains public-law and private­law norms that regulate social relations arising in the field of transport activities. Transport activity is accompanied, as a rule, by the conclusion of transport contracts. In its essence, transport law is more closely related to civil law, because property relations make up the material content of transport contracts, transport risk insurance contracts, legal situations of customs clearance of goods, etc. The main factor in property relations in the field of transport are transportation contracts, which are regulated by civil law. A special place is occupied by the protection of the property rights of the parties to obligations arising from transportation contracts. It is argued that transport activity includes both the physical movement of passengers, luggage, and cargo from the point of departure to the destination, as well as auxiliary services. Such activities are carried out on the basis of relevant transport contracts. This is the generalized name of all contracts that are regulated by the provision of certain transport services (transportation, forwarding, etc.). The main type of transport contracts is a contract of carriage. Article 908 of the Civil Code of Ukraine establishes the basic provisions regarding contracts for the carriage of cargo, passengers, and luggage, including liability for the main types of violations of obligations arising from carriage contracts; general regulations on transportation. The conditions of transportation of cargo, passengers and luggage by separate modes of transport, as well as the responsibilities of the parties regarding these transportations, are established by the contract, unless otherwise established by the Civil Code of Ukraine, other laws, transport codes (statutes), other normative legal acts and rules issued in accordance with them Transport activity, which is accompanied, as a rule, by the conclusion of transport contracts, gives rise to transport legal relations that arise in connection with the operation of transport for the purpose of providing transport services and carrying out related activities in the unity of the organizational-management and economic (civil- law) component of such exploitation The subjects of transport legal relations are state authorities and local self-government bodies in relations, in particular, regarding licensing of certain types of transport activities, approval of passports of transport routes, admission of carriers to the activity of transporting passages, etc.; suppliers of transportation transport services - railways, motor transport companies, airlines, etc., which provide relevant services on a contractual basis, at the same time observing certain requirements and standards established by the relevant state authorities; consumers of transport services, which in particular include passengers, consignors and consignees; various auxiliary participants in transport activities, in particular forwarders, agents, insurance companies, etc. The object of transport legal relations is activity related to the transportation of goods, passengers, luggage and mail. A distinction is made between the object of transport legal relations and the object (subject) of transportation. The first is a certain good, for example, a transportation service, for the purpose of which subjects enter into legal relations. The object of transportation is cargo, luggage, hand luggage, mail and, of course, a person-passenger. Sources of transport law, which are divided into international and national, are analyzed.

У статті розкрито місце і роль транспортно­го права в системі права України та охаракте­ризовано особливості транспортних відносин, джерел транспортного права. Зазначено, що транспортне право - це комплексна підгалузь права, яка об'єднує норми цивільного, господар­ського, адміністративного, земельного, трудово­го, комерційного та низку інших галузей права. Транспортне право містить публічно-правові та приватно-правові норми, якими регулюють­ся суспільні відносини, що виникають у сфері транспортної діяльності. Транспортна діяльність супроводжується, як правило, укладенням до­говорів перевезення. За своєю суттю транспорт­не право тісніше пов'язане з цивільним правом, адже майнові відносини складають матеріальний зміст договорів перевезення, договорів страху­вання транспортних ризиків, правових ситуацій митного оформлення вантажів тощо. Основним чинником майнових відносин у сфері транспор­ту є договори перевезень, що регулюються саме цивільним правом. Особливе місце займає захист майнових прав сторін зобов'язань, що виплива­ють із договорів перевезень. Аргументовано, що транспортна діяльність включає до себе як фізичне переміщення паса­жирів, багажу, вантажу як з пункту відправлення до пункту призначення, так і допоміжні послуги. Така діяльність здійснюється на підставі відповід­них транспортних договорів. Це узагальнена наз­ва всіх договорів, які регулюються наданням тих чи інших транспортних послуг (перевезення, екс­педирування тощо). Основним видом транспорт­них договорів є договір перевезення. Цивільний кодекс України у статті 908 встановлює основні положення щодо договорів перевезення ванта­жу, пасажирів, багажу, в тому числі щодо відпові­дальності за основні види порушень зобов'язань, які випливають із договорів перевезення; загальні положення про перевезення. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (ста­тутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Транспортна діяльність, яка супроводжуєть­ся, як правило, укладенням договорів переве­зення, породжує транспортні правовідносини, які виникають у зв'язку з експлуатацією тран­спорту з метою надання послуг з перевезення та здійснення супутньої діяльності в єдності орга­нізаційно-управлінської і господарської (цивіль­но-правової) складової такої експлуатації. Суб'єктами транспортних правовідносин є ор­гани державної влади та місцевого самовряду­вання у відносинах, зокрема щодо ліцензування окремих видів транспортної діяльності, затвер­дження паспортів маршрутів перевезень, допу­щення перевізників до діяльності з перевезення пасажів тощо; постачальники транспортних по­слуг з перевезення - залізниці, автотранспортні підприємства, авіалінії тощо, які на договірних засадах надають відповідні послуги, дотриму­ючись у цей же час певних вимог, стандартів, встановлених відповідними органами державної влади; споживачі транспортних послуг, до яких зокрема належать пасажири, вантажовідправни­ки та вантажоотримувачі; різноманітні допоміжні учасники транспортної діяльності, зокрема екс­педитори, агенти, страхові компанії та ін. Об'єктом транспортних правовідносин є ді­яльність щодо перевезень вантажів, пасажирів, багажу і пошти. Розрізняють об'єкт транспортних правовідносин та об'єкт (предмет) перевезен­ня. Першим є певне благо, наприклад послуга з перевезення, заради досягнення якої суб'єкти вступають у правовідносини. Об'єктом же перевезення є вантаж, багаж, ручна поклажа, пошта і, звичайно, людина-пасажир. Проаналізовано джерела транспортного пра­ва, які поділяються на міжнародні та національні.