The purpose of the article is to determine the essence of a public service as an object of financial control. The article determines that the provision of public services by state and municipal institutions requires the expenditure of significant amounts of funds from state and local budgets. Disposal of large amounts of funds gives rise to corruption risks, which have a negative impact on the integrity of officials of state and municipal authorities. Attention is focused on the fact that formally expressed public interest, formalized in the form of an expression of will of an individual or legal entity, is the basis for the provision of a public service. Arguments are given that financial control over the provision of public services is aimed at promptly obtaining objective and reliable information about the activities of state authorities and local self-government, whose competence includes either the independent provision of these services or their delegation to other entities. At the same time, the range of issues that must be resolved by the subjects of financial control should, in our opinion, include determining the legality of providing a public service, providing it in equal volume and equal quality to different entities, as well as the legality of providing this service, taking into account the legal basis of such provision and feasibility of temporary, human and material expenses of state or local budgets. The conclusion is made that public services as an object of financial control are the result of actions of state authorities, local government or other entities (based on delegated powers) aimed at realizing the public interest of individuals or legal entities. Such a result always has a certain economic value in the form of financial, time and human resources of public administrations. Financial control measures should determine the feasibility and legality of such expenses, as well as the relationship between these costs and the quality of the service provided.

Мета статті – визначити сутність публічної послуги як об’єкта фінансового контролю. У статті визначено, що надання державними і муніципальними установами публічних послуг потребує витрачання значних обсягів коштів з державного та місцевих бюджетів. Розпорядження великими обсягами коштів породжує корупційні ризики, які здійснюють свій негативний вплив на доброчесну поведінку посадових осіб органів державної та муніципальної влади. Акцентовано увагу на тому, що оформлений в вигляді волевиявлення фізичної або юридичної особи, формально виражений публічний інтерес є підставою для надання публічної послуги. З’ясовано, що фінансовий контроль за наданням публічних послуг має своєю метою оперативне отримання об’єктивної та достовірної інформації про діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, до компетенції яких віднесено або самостійне надання вказаних послуг, або їх делегування іншим суб’єктам. При цьому коло питань, які мають бути вирішені суб’єктами проведення фінансового контролю, має, на нашу думку, включати визначення правомірності надання публічної послуги, надання її в рівному обсязі та рівної якості різним суб’єктам, а також законність надання цієї послуги з огляду на правові підстави такого надання та доцільність здійснених при цьому часових, людських та матеріальних витрат державного або місцевих бюджетів. Зроблено висновок, що публічні послуги як об’єкт фінансового контролю уявляють собою результат дій органів державної влади, місцевого самоврядування або інших суб’єктів (на основі делегованих повноважень), спрямованих на реалізацію публічного інтересу фізичних або юридичних осіб. Такий результат завжди має визначену економічну вартість у вигляді витрачених на вказані дії фінансових, часових та людських ресурсів публічних адміністрацій – надавачів послуг. Заходи фінансового контролю мають на меті визначити доцільність та законність таких витрат, а також співвідношення між означеними витратами та якістю наданої послуги.