The article comprehensively examines the problems of administrative liability for violations in the field of protection of agricultural lands, which are a key national resource. The relevance of the chosen topic is due to the significant increase in the number of offenses related to the improper use of agricultural lands, which creates a direct threat to the ecological security and food stability of the state. Constant violations of the land use regime lead to soil degradation, a decrease in their fertility and, as a result, to the loss of Ukraine’s agrarian potential.The study is based on a comprehensive approach that combines methods of legal, environmental, economic and managerial analysis. The analysis includes a study of the current land and administrative legislation of Ukraine, an analysis of law enforcement practice and court decisions, as well as a generalization of statistical data on offenses in the land sector. The author substantiates the opinion about the existing imperfection and fragmentation of the current system of administrative liability. The system requires adaptation to modern environmental, economic and social challenges, in particular in the context of global climate change and the requirements of the European integration process. The work proposes a fundamentally new approach to the classification of offenses, which allows for a more in-depth and systematic assessment of the social danger of each type of offense. As part of the study, a thorough generalization and analysis of legislative norms was conducted, key legal conflicts and gaps were identified that complicate the effective application of administrative liability. In particular, a number of prognostic risks were identified that may arise as a result of the implementation of European legislation and the inconsistency of national norms. The effectiveness of the sanctions provided for by the Code of Ukraine on Administrative Offenses was critically assessed, and their insufficient severity and preventive effect were revealed. Existing penalties often do not correspond to the real amount of damage caused, which makes them ineffective in combating large-scale violations. Based on the results of the analysis, the author formulated a number of substantiated proposals for improving the legislation, which a clear division of powers between different supervisory bodies, whichwill help avoid duplication of functions and increase the effectiveness of control.

У статті комплексно розглядаються проблеми адміністративної відповідальності за порушення у сфері охорони сільськогосподарських земель, які є ключовим національним ресурсом. Актуаль- ність обраної теми зумовлена значним зростанням кількості правопорушень, пов’язаних із нена- лежним використанням сільськогосподарських угідь, що створює пряму загрозу для екологічної безпеки та продовольчої стабільності держави. Постійні порушення режиму використання земель призводять до деградації ґрунтів, зниження їх родючості та, як наслідок, до втрати Україною сво- го аграрного потенціалу. Дослідження базується на комплексному підході, що поєднує методи правового, екологічного, економічного та управлінського аналізу. Проведений аналіз включає вивчення чинного земель- ного та адміністративного законодавства України, аналіз правозастосовної практики та судових рішень, а також узагальнення статистичних даних щодо правопорушень у земельній сфері. Ав- тор обґрунтовує думку про наявну недосконалість та фрагментарність поточної системи адміні- стративної відповідальності. Система вимагає адаптації до сучасних екологічних, економічних та соціальних викликів, зокрема в контексті глобальних змін клімату та вимог євроінтеграційного процесу. У роботі пропонується принципово новий підхід до класифікації правопорушень, що дозволяє більш глибоко і системно оцінювати суспільну небезпеку кожного виду порушень. У межах дослідження було проведено ґрунтовне узагальнення та аналіз законодавчих норм, виявлено ключові правові колізії та прогалини, що ускладнюють ефективне застосування адміні- стративної відповідальності. Зокрема, ідентифіковано низку прогностичних ризиків, що можуть виникнути внаслідок імплементації європейського законодавства та невідповідності національ- них норм. Критично оцінено ефективність санкцій, передбачених Кодексом України про адміні- стративні правопорушення, та виявлено їхню недостатню суворість і превентивну дію. Існуючі штрафні санкції часто не відповідають реальному розміру завданої шкоди, що робить їх неефек- тивними у боротьбі з масштабними порушеннями. За результатами проведеного аналізу автором сформульовано низку обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення законодавства, які сприятимуть чіткому розмежуванню повноважень між різними контролюючими органами, що допоможе уникнути дублювання функцій та підвищить ефективність контролю.