The objective: assessment of the efficacy and safety of the segmental effects of sinusoidal electric current alone and in combination with basic pharmacotherapy in treatment of chronic prostatitis / chronic pelvic pain syndrome (CP/CPPS).Materials and methods. The study involved 64 patients with CP/CPPS who were equally randomized into 2 groups. Patients filled out questionnaires NIH-CPSI, PHQ-9, GAD-7. An enzyme immunoassay revealed changes in the concentration of testosterone, dihydrotestosterone (DHT) and prostate-specific antigen (PSA) in the blood, as well as ejaculate cytokines. All patients received segmental electrical stimulation, which was performed using the «Amplipulse» apparatus, 10 sessions of 15 minutes. Group 2 patients additionally received basic pharmacotherapy. The latter included diclofenac sodium (Dicloberl® retard, 100 mg/day, oral, 2 weeks), modified release tamsulosin (Flosin®, 0.4 mg/day, oral, 1 month), extract from the fruit of the Serenoa repens palm tree (Prostamol® Uno, 320 mg/day, orally, 6 months). Treatment was prescribed regardless of the presence and severity of symptoms of CP / CPS. The reduction in NIH-CPSI by 6 points, PHQ-9 by 6 points, GAD-7 by 5 points were considered clinically significant.Results. A significant decrease in prostatitis symptoms was observed in both groups after 2 weeks and persisted throughout the observation period (6 months). In group 2 patients, unlike group 1, there was a statistically significant increase in testosterone level, a decrease in DHT and PSA blood, a significant decrease in the pro-inflammatory cytokine in the ejaculate (interleukin-1β), along with an increase in the content of the anti-inflammatory cytokine (interleukin-10), a significant improvement depression and anxiety. The clinical efficacy of electrotherapy was 47 % and 34 % (at 2 weeks and 6 months of treatment, respectively). The combination ofelectrotherapy with basic pharmacotherapy reduced the intensity of the symptoms of prostatitis significantly more (p<0.05). Its clinical efficacy was 85 % and 69 %, respectively. A significant link between the duration of the disease and the effectiveness of treatment was revealed: the greatest effectiveness and the minimum risk of relapse were observed with a disease duration of up to 1 year. Treatment tolerance was good in both groups of patients, especially in the electrotherapy group, in which no side effects were detected.Conclusion. The use of segmental electrotherapy and its combination with basic pharmacotherapy in the treatment of CP/CPPS is quite effective and safe. Using a combination of these techniques is significantly more effective, especially with a disease duration of up to 1 year. The advantage of electrotherapy is the safety of the technique.

Цель исследования: оценка эффективности и безопасности сегментарного воздействия синусоидального электрического тока самостоятельно и в комплексе с базовой фармакотерапией в лечении хронического простатита/синдрома хронической тазовой боли (ХП/СХТБ).Материалы и методы. В исследовании принимали участие 64 пациента с ХП/СХТБ, которые были поровну рандомизированы на две группы. Пациенты заполняли анкеты NIH-CPSI, PHQ-9, GAD-7. Иммуноферментным методом выявляли изменения концентрации тестостерона, дигидротестостерона (ДГТ) и простатоспецифического антигена (ПСА) в крови, а также цитокинов эякулята. Все пациенты получали сегментарную электростимуляцию, которую проводили с помощью аппарата «Амплипульс», 10 сеансов по 15 минут. Пациенты группы 2 дополнительно получали базовую фармакотерапию, которая включала диклофенак натрия (Диклоберл® ретард, 100 мг/день, перорально, 2 нед), тамсулозин модифицированного высвобождения (Флосин®, 0,4 мг/день, перорально, 1 мес), экстракт плодов пальмы Serenoa repens (Простамол® Уно, 320 мг/день, перорально, 6 мес). Лечение назначалось независимо от наличия и степени выраженности симптомов ХП/СХТБ. Клинически значимым мы считали уменьшение показателя NIH-CPSI на 6 баллов, PHQ-9 – на 6 баллов, GAD-7 – на 5 баллов.Результаты. Значимое уменьшение симптомов простатита, депрессии и тревоги наблюдалось в обеих группах уже через 2 нед, что сохранялось в течение всего периода наблюдения (6 мес). У пациентов группы 2, в отличие от группы 1, отмечено статистически значимое увеличение уровня тестостерона, уменьшение ДГТ и ПСА крови, значимое снижение концентрации провоспалительного цитокина в эякуляте (интерлейкина 1β) наряду с увеличением содержания противовоспалительного цитокина (интерлейкина-10), интенсивнее уменьшались симптомы тревоги. Клиническая эффективность электротерапии составила 47 % и 34 % (на 2 неделе и 6 месяце лечения соответственно). Сочетание электротерапии с базовой фармакотерапией снизило интенсивность симптомов простатита значимо больше (р<0,05). Клиническая эффективность составила 85 % и 69 %, соответственно. Выявлена значимая связь между длительностью заболевания и эффективностью лечения: наибольшая эффективность и минимальный риск развития рецидивов наблюдались при продолжительности заболевания до 1 года. Переносимость лечения в обеих группах пациентов была хорошей, особенно в группе электротерапии, в которой побочные эффекты не были выявлены.Заключение. Применение сегментарной электротерапии и ее сочетания с базовой фармакотерапией в лечении ХП/СХТБ достаточно эффективно и безопасно. Значимо большая эффективность наблюдалась при сочетании этих методик, особенно при длительности заболевания до 1 года. Преимуществом электротерапии являлась безопасность методики.

Мета дослідження: оцінка ефективності й безпечності сегментарного впливу синусоїдального електричного струму самостійно і в комплексі з базовою фармакотерапією в лікуванні хронічного простатиту/синдрому хронічного тазового болю (ХП/СХТБ).Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 64 пацієнта з ХП/СХТБ, які були порівну рандомізовані на дві групи. Пацієнти заповнювали анкети NIH-CPSI, PHQ-9, GAD-7. Імуноферментним методом виявляли зміни концентрації тестостерону, дигідротестостерону (ДГТ) і простатоспецифічного антигену (ПСА) у крові, а також цитокінів еякуляту. Усі пацієнти отримували сегментарну електростимуляцію, яку проводили за допомогою апарата «Ампліпульс», 10 сеансів по 15 хв. Пацієнти групи 2 додатково отримували базову фармакотерапію. Остання включала диклофенак натрію (Диклоберл® ретард, 100 мг/день, перорально, 2 тиж), тамсулозин модифікованого вивільнення (Флосін®, 0,4 мг/день, перорально, 1 міс), екстракт плодів пальми Serenoa repens (Простамол® Уно, 320 мг/день, перорально, 6 міс). Лікування призначали незалежно від наявності та ступеню вираженості симптомів ХП/СХТБ. Клінічно значущим вважали зменшення показника NIH-CPSI на 6 балів, PHQ-9 – на 6 балів, GAD-7 – на 5 балів.Результати. Значуще зменшення симптомів простатиту спостерігали в обох групах вже через 2 тиж, що зберігалося протягом усього періоду спостереження (6 міс). У пацієнтів групи 2, на відміну від групи 1, відзначено статистично значуще збільшення рівня тестостерону, зменшення ДГТ і ПСА крові, cуттєве зниження концентрації прозапального цитокіну в еякуляті (інтерлейкіну 1β), поряд зі збільшенням вмісту протизапального цитокіну (інтерлейкіну 10), значуще поліпшення показників депресії і тривоги. Клінічна ефективність електротерапії становила 47 % і 34 % (на 2 тижні і 6 місяці лікування, відповідно). Поєднання електротерапії з базовою фармакотерапією знизило інтенсивність симптомів простатиту значно більше (р<0,05). Клінічна ефективність становила 85 % і 69 %, відповідно. Виявлено значущий зв’язок між тривалістю захворювання й ефективністю лікування: найбільша ефективність і мінімальний ризик розвитку рецидивів спостерігалися при тривалості захворювання до 1 року. Переносимість лікування в обох групах пацієнтів була хорошою, особливо в групі електротерапії, в якій побічних ефектів не було виявлено.Заключення. Застосування сегментарної електротерапії та її поєднання з базовою фармакотерапією в лікуванні ХП/СХТБ досить ефективно й безпечно. Значно більша ефективність спостерігалася у разі поєднання цих методик, особливо при тривалості захворювання до 1 року. Перевагою електротерапії була безпечність методики.