The article is devoted to analyzing threats to Ukraine’s critical infrastructure. The relevance of the study is driven by the dangerous dynamics of threat levels that affect national security and the socio-economic stability of the state under martial law. A review of the scientific literature revealed that there is currently no unified approach to the classification and assessment of such threats. Therefore, the article aims to analyze existing classifications of threats to critical infrastructure and propose an original classification of their manifestations on critical infrastructure objects under martial law, considering both international and national experiences. During the research, several tasks were accomplished: the essence of the term «threat to critical infrastructure» was defined; an analysis of legal documents related to the protection of critical infrastructure was conducted; domestic and international experiences in threat classification were studied; principles underlying both domestic and foreign classifications were reviewed and their effectiveness was assessed; and an original classification of threats to critical infrastructure for Ukraine was developed. The results of the study revealed that there are various classifications of threats to critical infrastructure today. However, in our opinion, the most effective classification that meets modern challenges is one that considers all forms of their manifestations: physical assaults, cyberattacks, economic sabotage, terrorist actions, and assaults using climate weapons. This classification of threats to Ukraine’s critical infrastructure is developed based on international and domestic experience and is of great importance for enhancing national security, as its value lies in the systematization of theoretical knowledge and a deep analysis of modern threats facing the state. The main scientific value of the proposed classification lies in its ability to integrate different aspects of threats into a single classification that takes into account both internal and external factors. This allows for a more accurate risk assessment and the implementation of appropriate measures to protect national critical infrastructure objects.

Стаття присвячена аналізу загроз критичній інфраструктурі України. Актуальність дослідження зумовлена небезпечною динамікою рівня загроз, які впливають на національну безпеку та соціально-економічну стабільність держави в умовах воєнного стану. Аналіз наукової літератури показав, що на сьогоднішній день відсутній єдиний підхід до класифікації та оцінки таких загроз. З огляду на це, мета статті – проаналізувати існуючі класифікації загроз критичній інфраструктурі та запропонувати авторську класифікації їх проявів на об’єктах критичної інфраструктури в умовах воєнного стану з урахуванням зарубіжного та національного досвіду. В процесі дослідження виконано низку завдань: визначено сутність понять «загроза критичній інфраструктурі»; здійснено аналіз правових документів щодо захисту критичної інфраструктури; вивчено вітчизняний та зарубіжний досвід класифікації загроз; розглянуто принципи, на яких базуються вітчизняні й зарубіжні класифікації та оцінено їх ефективність; розроблено власну класифікацію загроз критичній інфраструктурі для України. За результатами дослідження встановлено, що на сьогоднішній день існують різні класифікації загроз критичній інфраструктурі. Однак, на нашу думку, дієвою та такою, що відповідає сучасним викликам є класифікація, яка враховує всі форми їх прояву: фізичні посягання, кібератаки, економічні диверсії, терористичні дії, посягання з використання кліматичної зброї та ін. Така класифікація загроз критичній інфраструктурі України є розробленою з урахуванням міжнародного та вітчизняного досвіду й має важливе значення для підвищення рівня національної безпеки, адже її користь полягає у систематизації теоретичних знань та поглибленому аналізі сучасних загроз, з якими стикається держава. Основна наукова цінність запропонованої класифікації полягає в її здатності інтегрувати різні аспекти загроз у єдину класифікацію, що враховує як внутрішні, так і зовнішні фактори, таким чином вона дозволяє більш точно оцінити ризики та запровадити відповідні заходи для захисту об’єктів національної критичної інфраструктури.