Aim. The purpose of the article is to systematize knowledge regarding the multidisci plinary approach, specifically the application of physical therapy and occupational therapy in the rehabilitation process of military personnel with post-traumatic stress disorder (PTSD). Post-traumatic stress disorder (PTSD) is a chronic mental health condition that may develop after experiencing a traumatic event. Approximately 8% of men and 20% of women who have experienced traumatic events suffer from PTSD. If left untreated, it can lead to the breakdown of relationships, employment, health, or even life. However, PTSD can be managed or even overcome (Ministry of Health of Ukraine). In today’s realities, PTSD is one of the most common psychogenic disorders among military personnel (both men and women), significantly affecting their mental and physical health, social participation, and quality of life. Numerous researchers have contributed to the evidence base supporting the use of occupational therapy interventions for military personnel with PTSD. Methods. To achieve the stated goal, an analysis of peer-reviewed scientific and methodological literature on the research topic was conducted using the following databases: PubMed, Google Scholar, PEDro, Scopus, and Web of Science. Results. The integrated application of physical therapy and occupational therapy significantly improved the functional capabilities of military personnel with PTSD. The main positive outcomes included improved motor coordination, increased independence, and enhanced social adaptation. The importance of early intervention and a systematic approach to rehabilitation was particularly emphasized. In Ukraine, the study of PTSD and the integrated use of physical therapy and occupational therapy as key directions in the rehabilitation of military personnel demonstrate that occupational therapy can play a crucial role in preventing complications of PTSD, ensuring a smooth transition from military to civilian life, and improving the quality of life for both service members and their families. At the same time, physical therapy significantly improved patients functional abilities. Further research is needed to better understand the effectiveness of combining physical and occupational therapy for military personnel with PTSD.

Метою статті є систематизація знань щодо мультидисциплінарного підходу, а саме застосування фізичної терапії та ерготерапії в процесі відновлення військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це хронічне порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події. Близько 8% чоловіків і 20% жінок, що пережили травматичні події, мають ПТСР. Якщо нічого не робити, це може закінчитися руйнацією стосунків, роботи, здоров’я чи навіть життя. ПТСР можна подолати чи навчитися ним керувати (Міністерство охорони здоров’я України). У реаліях сьогодення ПТСР є одним із поширених психогенних розладів у військовослужбовців (чоловіків і жінок), що негативно впливає на психічне та соматичне здоров’я, соціальну участь і якість життя. Багато науковців поповнили доказову базу для застосування ерготерапевтичних заходів у військовослужбовців із ПТСР. Методи. Для реалізації поставленої мети проведено аналіз рецензованих наукових і науково-методичних джерел літератури з теми дослідження за допомогою пошукових баз даних: PubMed, Google Schoolar, PEDro, Scopus, Web of Science. Результати. Комплексне поєднання методів фізичної терапії й ерготерапії дало змогу значно покращити функціональні можливості військовослужбовців із ПТСР. Основними позитивними результатами стало покращення координації рухів, підвищення рівня самостійності й соціальної адаптації. Особливо відзначено важливість раннього втручання й систематичного підходу до реабілітації. В Україні вивчення ПТСР, а саме комплексне застосування фізичної терапії та ерготерапії як одного з ключових напрямів у реабілітації військовослужбовців, показує, що ерготерапія може відігравати одну з ключових ролей у профілактиці ускладнень ПТСР, забезпеченні ефективного плавного переходу від військового життя до звичного (побутового) життя, покращенні якості життя військовослужбовців, а також їхніх сімей, а фізична терапія значно покращила функціональні можливості пацієнтів. Для кращого розуміння ефективності в комплексному застосуванні фізичної терапії та ерготерапії у військовослужбовців із ПТСР необхідні подальші дослідження.