This article explores the issues of ensuring the safety of human rights defenders and the existing international mechanisms for countering security challenges faced by this category of individuals. It focuses on the provisions of international legal instruments that define the status of human rights defenders and emphasize the current problems related to ensuring their safety. The article highlights the provisions of the Declaration on the Right and Responsibility of Individuals, Groups and Organs of Society to Promote and Protect Universally Recognized Human Rights and Fundamental Freedoms of 1998, which serves as the foundational universal international act for the protection of human rights defenders. It also analyzes resolutions of the UN Human Rights Council (3/2 Promotion and protection of human rights in Nicaragua, 43/28 Situation of human rights in the Syrian Arab Republic, 44/20 Promotion and protection of human rights in the context of peaceful protests, and 44/19 Situation of human rights in Belarus), which express serious concerns regarding unlawful actions against human rights defenders in the respective states. Additionally, the article reviews the reports of the UN Special Rapporteur on the situation of human rights defenders, which draw attention to the heightened risks faced by those advocating for land rights, the environment, peace, access to justice, sexual diversity, freedom of expression, and gender equality. The article also analyzes the proposals put forward by the Office of the UN High Commissioner for Human Rights regarding actions to implement the 1998 Declaration and to ensure the safety of human rights defenders. Information is presented on existing negative practices of human rights violations committed against defenders, provided by the international organization Front Line Defenders, which operates to protect human rights defenders at risk. It is emphasized that common violations against human rights defenders include arbitrary detention and arrest of journalists and media workers, restrictions on freedom of opinion and expression, enforced disappearances, torture, arbitrary detention, criminal prosecution, forced displacement, stigmatization, administrative obstacles, smear campaigns aimed at discrediting defenders, and more. Vulnerable groups of human rights defenders who are at risk in any society are identified, including women human rights defenders, members of national minorities, among others. Relevant conclusions and recommendations are provided.

У статті досліджено проблематику забезпечення безпеки правозахисників та існуючого міжнародного механізму їх захисту. Зосереджено увагу на положеннях міжнародно-правових актів, що визначають статус правозахисників та акцентують увагу на проблематиці забезпечення безпеки цієї категорії осіб, серед яких: Декларація про право та обов’язок окремих осіб, груп і органів суспільства заохочувати і захищати загальновизнані права людини та основні свободи 1998 р., яка є основоположним універсальним міжнародним спеціалізованим актом щодо захисту правозахисників; резолюції Ради ООН з прав людини (3/2. Заохочення і захист прав людини в Нікарагуа, 43/28. Положення в галузі прав людини в Сирійській Арабській Республіці, 44/20. Заохочення та захист прав людини в контексті мирних протестів, 44/19. Положення в галузі прав людини в Білорусі), в яких висловлюється серйозне занепокоєння щодо протиправних дій стосовно правозахисників на території відповідних держав; Доповіді Спеціального доповідача з питань правозахисників, що акцентують увагу на вищому ступені ризику, з яким у певних ситуаціях стикаються ті, хто виступає на захист земель, довкілля, миру, доступу до правосуддя, сексуального різноманіття, свободи вираження поглядів і гендерної рівності тощо. Проаналізовано пропозиції, висунуті Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини щодо дій, які слід вжити для реалізації Декларації 1998 р. та забезпечення безпеки правозахисників. Висвітлено інформацію про існуючі негативні практики порушень прав людини правозахисників, надану міжнародною організацією Front Line Defenders, яка функціонує з метою захисту правозахисників, що перебувають у небезпеці. Акцентовано, що розповсюдженими видами правопорушень щодо правозахисників є такі: довільне затримання та арешт журналістів і працівників засобів масової інформації, обмеження свободи поглядів та їх вільного вираження, насильницькі зникнення, тортури, довільні затримання, кримінальне переслідування, вимушене переміщення, стигматизація, адміністративні перешкоди, кампанії наклепу, спрямовані на дискредитацію правозахисників тощо. Визначено групи ризику правозахисників, що є вразливими у будь-якому суспільстві, серед яких: жінки-правозахисниці, представники національних меншин та ін. Зроблено відповідні висновки та рекомендації.