У статті описано психологічні умови, що стосуються особливостей шкільної освіти, навчальних програм і планів, які мають бути спрямовані на формування міжкультурної компетентності учнів різних вікових груп. Запропоновано психологічні рекомендації, які, на думку авторів публікації, є досить корисними для вчителів з огляду на складання ними індивідуальних планів своєї професійної діяльності. Вивчено європейський досвід структурування та розвитку соціокультурної складової змісту викладання англійської мови з метою формування міжкультурної компетентності учнів різних вікових груп. Авторами статті запропоновано найефективніші методи навчання, що значною мірою впливають на становлення міжкультурної компетентності учнів різних вікових груп. Цими методами є: опис психологічних умов навчання учнів, особливості шкільної системи, зміст навчальних програм і планів; запропоновано корисні для вчителів рекомендації з метою актуалізації міжкультурної компетентності учнів різних вікових груп; вивчено психологічні особливості структурування навчального матеріалу з метою наголошення на соціокультурному змісті викладання англійської мови, що, в свою чергу, фасилітує становлення міжкультурної компетентності учнів різних вікових груп; запропоновано ефективні методи навчання, які значною мірою впливають на формування міжкультурної компетентності учнів різних вікових груп. У статті представлено необхідне навчальне обладнання, яке є найбільшою мірою ефективним для вивчення школярами англійської мови. Зазначено, що серед основних вимог щодо структури та змісту підручника є такі: підручник має передбачати послідовність презентації навчального матеріалу від одного уроку до іншого; зміст підручника має бути комунікативно зорієнтованим; кожен параграф підручника повинен мати чітко структурований зміст, навколо якого організований увесь матеріал (ідеться, зокрема, про типові фрази, теми тощо); у структурі підручника має бути закладено домашнє завдання; структура та зміст підручника повинні забезпечувати одночасне оволодіння навичками як усного, так і писемного мовлення. Було показано, що найбільшою мірою мотивована фонограма використовується з метою навчання аудіювання; фонограма повинна враховувати: забезпечення комунікативно зорієнтованого навчання на основі широкого використання мовленнєвих зразків (або паттернів) раціонального представлення та фіксації мовленнєвих зразків (наприклад, розмовних моделей, типових структур); уведення мовленнєвого матеріалу в діалогічні висловлювання; демонстрацію пісень і фрагментів художнього читання у виконанні носіїв мови; проведення аналізу записаних учнями кіноповістей; зміст аудіовізуальних посібників. Лише за таких умов можна сформувати міжкультурну компетентність учнів різних вікових груп.