Особливості адаптації та стану здоров’я дітей від народження залежать від здатності регулюючих систем організму щодо пристосування до умов позаутробного існування. Морфо-функціональна незрілість при передчасному народженні є предиктором розвитку порушень адаптації. Несприятливий вплив перинатальної гіпоксії спричиняє розвиток перинатальної патології, що потребує розуміння патофізіологічних механізмів для призначення своєчасних діагностичних та лікувальних заходів. Мета дослідження. Визначити контрольні показники внутрішньоклітинного енергетичного обміну, прооксидантної системи та системи антиоксидантного захисту організму у дітей гестаційним віком 34-36/6 тижнів, за умов задовільної адаптації при народженні. Матеріали і методи дослідження. Проведено клініко-лабораторне дослідження 50 дітей гестаційним віком від 34 до 36/6 тижнів, які мали задовільний стан при народженні. Додаткові лабораторні дослідження включали показники: енергетичного обміну (гліцерол-3-фосфатдегідрогеназа, сукцинатдегідрогеназа, НАДН-дегідрогеназа лімфоцитів крові; лактат, піруват сироватки крові; коефіцієнт аеробного дихання, коефіцієнт електронно-транспортного ланцюга); прооксидантної системи (малоновий альдегід, окиснювальна модифікація білків плазми крові); антиоксидантної системи захисту організму (каталаза, церулоплазмін, HS-групи, глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа, глутатіонпероксидаза, глутатіонредуктаза, глутатіон-S-трансфераза). Дослідження проведено із дотриманням положень про права людини та біомедицину (протокол наукового дослідження від 12.09.2015 р.) На участь у дослідженні отримана інформована згода батьків дитини. Статистична обробка проведена з використанням ліцензованих програм «Statistica» (StatSoft Inc., Version 7), Microsoft Excell (AtteStat, Version 12.5) та MedCalc Software (Version 16.1). Порівняння кількісних показників з нормальним розподілом проведено з використанням t-критерію Стьюдента, вірогідність відмінностей вважалася статистично значущою при р<0,05. Дослідження проведені в рамках планових науково-дослідних робіт кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету. Результати та їх обговорення. Проведено аналіз клінічних особливостей адаптації новонароджених гестаційним віком 34 до 36/6 тижнів. Незважаючи на наявність соматичної патології, факторів ризику з боку матері під час вагітності та пологів, стан дітей при народженні оцінювався у межах 8-10 балів. Відповідно становлення функції зовнішнього дихання, серцево-судинної системи та інших систем органів проходило задовільно, що свідчило за фізіологічний характер відповіді основних регулюючих систем організму. Проведено аналіз показників внутрішньоклітинного обміну, зокрема внутрішньоклітинного енергетичного забезпечення, прооксидантної та антиоксидантної системи захисту, які можна використовувати у якості контрольних для оцінки тяжкості метаболічних порушень у передчасно народжених дітей за умов гіпоксії при перинатальній патології. Своєчасне виявлення змін на субклінічному рівні дозволить провести корекцію терапевтичних заходів для попередження розвитку клінічних проявів дизадаптації в неонтальному періоді, що сприятиме розвитку віддалених наслідків гіпоксичного ураження у подальшому періоді розвитку. Висновки: 1. Показники внутрішньоклітинного енергетичного обміну, прооксидантної та антиоксидантної системи захисту можуть бути рекомендовані для підтвердження норм фізіологічної адаптації організму у передчасно народжених дітей. 2. Діагностика дисметаболічних змін на клітинному рівні сприятиме своєчасному виявленню патології на субклінічному етапі її розвитку, що дозволить обгрунтувати відповідну корекцію терапевтичних заходів. 3. Виявлення порушень обміну речовин за умов гіпоксії при передчасному народженні спрямовано на попередження віддалених наслідків перинатальної патології у подальші роки життя.

The adaptation and health status of children from birth depend on the ability of the body’s regulatory systems to adjust to extrauterine conditions. Morphofunctional immaturity in preterm birth is a predictor of impaired adaptation. The adverse effects of perinatal hypoxia contribute to perinatal pathology, necessitating an understanding of pathophysiological mechanisms to guide timely diagnostic and therapeutic interventions. Aim of the study. To establish reference values for intracellular energy metabolism, pro-oxidant activity, and antioxidant defense systems in preterm infants with a gestational age of 34–36⁶⁄₇ weeks exhibiting satisfactory postnatal adaptation. Materials and methods. A clinical and laboratory study was conducted in 50 preterm infants (gestational age 34–36⁶⁄₇ weeks) with satisfactory birth conditions. Laboratory assessments included: energy metabolism (glycerol-3-phosphate dehydrogenase, succinate dehydrogenase, NADH dehydrogenase in blood lymphocytes; serum lactate/pyruvate; aerobic respiration ratio, electron transport chain efficiency); pro-oxidant system (malondialdehyde, oxidative protein modification in blood plasma); antioxidant defense system (catalase, ceruloplasmin, SH-groups, glucose-6-phosphate dehydrogenase, glutathione peroxidase, glutathione reductase, glutathione-S-transferase). The study adhered to biomedical ethics guidelines (research protocol approved 12.09.2015), with informed parental consent. Statistical analysis was performed using licensed software (Statistica v.7, Microsoft Excel with AtteStat v.12.5, MedCalc v.16.1). Normally distributed quantitative data were compared via Student’s t-test; p<0.05 was considered statistically significant. The study was part of planned research at the Department of Pediatrics, Neonatology, and Perinatal Medicine, Bukovinian State Medical University. Results and discussion. Clinical adaptation features were analyzed in preterm neonates (34–36⁶⁄₇ weeks). Despite somatic pathology and maternal risk factors during pregnancy/delivery, infants had Apgar scores of 8–10. Respiratory, cardiovascular, and other systems adapted physiologically, indicating adequate regulatory responses. Analyzed parameters of intracellular metabolism (energy supply, pro-/antioxidant systems) may serve as reference values to assess metabolic dysfunction severity in preterm infants under hypoxic conditions. Early detection of subclinical changes enables therapeutic correction, preventing neonatal dysadaptation and mitigating long-term hypoxic sequelae. Conclusions: 1. Intracellular energy metabolism, pro-oxidant, and antioxidant parameters may confirm physiological adaptation norms in preterm infants. 2. Cellular-level dysmetabolism diagnostics facilitate early subclinical pathology detection, justifying targeted therapeutic adjustments. 3. Identifying hypoxia-induced metabolic disturbances in preterm birth aims to prevent long-term perinatal pathology consequences.