Статья посвящена проблеме синтаксической связи слов и неразложимых компонентов в структуре предложения. Цель исследования - охарактеризовать семантические особенности подлежащих, выраженных синтаксически неделимыми словосочетаниями с количественным значением, так как они наиболее представлены в современном украинском языке среди синтаксически неделимых словосочетаний. Научная новизна исследования заключается в том, что анализируются условия и факторы образования неразложимых компонентов с количественными и проводится их семантический анализ. Актуальность научного исследования обусловлена ​​необходимостью комплексного анализа семантических особенностей словосочетаний с количественным значением в современном украинском языке. Методы и приемы. Были использованы методы решения задач компонентного и функционального разбора синтаксических единиц. Выводы. Можно сделать вывод, что синтаксически- неделимые словосочетания с количественным значением, играющие роль подлежащих в современном украинском языке, разнообразны по своей семантике (их семь групп: 1) сочетание числительных существительных с существительными в родительном падеже; 2) предметные словосочетания с существительными для обозначения конкретной или приблизительной меры и существительными в родительном падеже; 3) предметные словосочетания с синсема-имнесемантическими существительными с общим значением чрезмерно большого или чрезвычайно малого числа и существительными в родительном падеже; 4) предметы, выраженные соединением существительных, имеющих значение совокупности живых существ, с существительными в родительном падеже; 5) подлежащие, выраженные сочетанием существительных, для которых характерна сема множества для обозначения неопределенного числа предметов, с существительными в родительном падеже; 6) предметные словосочетания с существительными, имеющими значение меры (количественного объема в форме подлежащего) и существительными в родительном падеже; 7) подлежащие, выраженные соединением существительных с количественным значением для обозначения административных единиц, объединенных в определенную совокупность, и существительных в родительном падеже) и должны рассматриваться как один член предложения, поскольку их расчленение часто приводит к нарушению смысловой и грамматической целостности

L'article est consacré au problème de la connexion syntaxique des mots et des composants indécomposables dans la structure de la phrase. L'objectif de la recherche est de caractériser les caractéristiques sémantiques des sujets exprimés par des phrases syntaxiquement indivisibles avec une signification quantitative, telles qu'elles sont les plus représentées dans la langue ukrainienne moderne parmi les phrases syntaxiquement indivisibles. La nouveauté scientifique de l'étude est que les conditions et les facteurs de formation des composants indécomposables avec quantitatif sont analysés et leur analyse sémantique est effectuée. L'urgence de la recherche scientifique est due à la nécessité d'une analyse complète des caractéristiques sémantiques des phrases sujet avec des significations quantitatives dans la langue ukrainienne moderne. Méthodes et techniques. Des méthodes ont été utilisées pour résoudre la composante tâches et l'analyse fonctionnelle des unités syntaxiques. Conclusions. Nous pouvons conclure que les phrases syntaxiquement indivisibles avec une signification quantitative qui jouent le rôle de sujets dans la langue ukrainienne moderne sont diverses dans leur sémantique (il existe sept groupes : 1) combinaison de noms numériques avec des noms au génitif ; 2) des phrases-sujets avec des noms pour désigner une mesure spécifique ou approximative et des noms au génitif ; 3) les phrases-sujets avec des noms synsema-ynsémantiques avec le sens général de nombre excessivement grand ou extrêmement petit et des noms au génitif ; 4) des objets exprimés en combinant des noms qui ont le sens de totalité des êtres vivants, avec des noms au génitif ; 5) sujets exprimés par une combinaison de noms, qui sont caractérisés par le sema de l'ensemble pour désigner un nombre indéfini d'objets, avec des noms au génitif ; 6) des phrases-sujets avec des noms qui ont le sens de mesure (volume quantitatif sous la forme du sujet) et des noms au génitif ; 7) sujets exprimés en combinant des noms à sens quantitatif pour désigner des unités administratives unies dans une certaine totalité, et des noms au génitif) et doivent être considérés comme un membre de la phrase, car leur démembrement conduit souvent à la violation de l'intégrité sémantique et grammaticale.

The article is devoted to the problem of syntactic connection of words and indecomposable components in the sentence structure. The aim of the research is to characterize the semantic features of subjects expressed by syntactically indivisible phrases with quantitative meaning, as they are most represented in the modern Ukrainian language among syntactically indivisible phrases. The scientific novelty of the study is that the conditions and factors of formation of indecomposable components with quantitative are analyzed and their semantic analysis is carried out. The urgency of scientific research is due to the need for comprehensive analysis of semantic features of subject-phrases with quantitative ones meaning in the modern Ukrainian language. Methods and techniques. Methods were used to solve the tasks component and unctional analysis of syntactic units. Conclusions. We can conclude that syntac-syntactically indivisible phrases with quantitative meaning that play the role of subjects in the modern Ukrainian language are diverse in their semantics (there are seven groups: 1) combination of numeral nouns with nouns in the genitive case; 2) subject-phrases with nouns to denote a specific or approximate measure and nouns in the genitive case; 3) subject-phrases with synsema-ynsemantic nouns with the general meaning of excessively large or extremely small number and nouns in the genitive case; 4) objects expressed by combining nouns that have the meaning of totality of living beings, with nouns in the genitive case; 5) subjects expressed by a combination of nouns, which are characterized by the sema of the set to denote an indefinite number of objects, with nouns in the genitive case; 6) subject-phrases with nouns that have the meaning of measure (quantitative volume in the form of the subject) and nouns in the genitive case; 7) subjects expressed by combining nouns with quantitative meaning to denote administrative units united in a certain totality, and nouns in the genitive case) and should be considered as one member of the sentence, because their dismemberment often leads to violation of semantic and grammatical integrity.

Стаття присвячена проблемі синтаксичного зв’язку слів і нерозкладних компонентів у структурі речення. Мета дослідження — охарактеризувати семантичні ознаки предметів, виражених синтаксично неподільними словосполученнями з кількісним значенням, оскільки вони найбільше представлені в сучасній українській мові серед синтаксично неподільних словосполучень. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що проаналізовано умови та чинники утворення нерозкладних компонентів з кількісною ознакою та здійснено їх семантичний аналіз. Актуальність наукового дослідження зумовлена ​​необхідністю всебічного аналізу семантичних особливостей предметних словосполучень із кількісним значенням у сучасній українській мові. Методи і прийоми. Використано методику вирішення завдань компонентного та функціонального аналізу синтаксичних одиниць. Висновки. Можна зробити висновок, що синтаксично-синтаксично неподільні словосполучення з кількісним значенням, які виконують роль підмета в сучасній українській мові, різноманітні за семантикою (їх сім груп: 1) поєднання числівників іменників з іменниками в родовому відмінку; 2) підметові словосполучення з іменниками на позначення конкретної чи приблизної міри та іменниками в родовому відмінку; 3) підметні словосполучення із синсемою-інсемантичними іменниками із загальним значенням надмірно великої або надзвичайно малої кількості та іменниками в родовому відмінку; 4) предмети, виражені поєднанням іменників, що мають значення сукупності живих істот, з іменниками в родовому відмінку; 5) підмети, виражені сполученням іменників, які характеризуються семою множини на позначення невизначеної кількості предметів, з іменниками в родовому відмінку; 6) підметові словосполучення з іменниками, що мають значення міри (кількісний обсяг у формі підмета) та іменниками в родовому відмінку; 7) підмети, виражені поєднанням іменників із кількісним значенням на позначення адміністративних одиниць, об’єднаних у певну сукупність, та іменників у родовому відмінку) і повинні розглядатися як один член речення, оскільки їх розчленування часто призводить до порушення семантичної та граматичної цілісності.