The article deals with outstanding problems of medical rehabilitation in consequences of injuries and diseases of the locomotor system. Results of long-term studies of the state of its organization and quality of the medical rehabilitation of patients and disabled people with the above pathology in medical establishments of the Kharkiv Region are presented. Unused reserves and ways for improving the medical rehabilitation efficacy by solution of organizational problems are described. The article emphasizes that it is necessary to organize a high-quality dynamic follow-up of patients, conduct a full complex of medical measures depending upon the degree of anatomic-morphological and functional disturbances at each stage of rehabilitation, and revise the assessment of the rehabilitation potential and prognosis for patients with consequences of injuries and diseases of the osteomuscular system.

В статье освещены проблемные вопросы медицинской реабилитации при последствиях травм и заболеваниях опорно-двигательной системы. Представлены результаты многолетних исследований состояния организации и качества медицинской реабилитации больных и инвалидов с указанной патологией в лечебных учреждениях Харьковской области. Определены неиспользованные резервы и способы повышения эффективности медицинской реабилитации путем решения организационных вопросов. Отмечена необходимость организации качественного динамического наблюдения за больными, полноценного проведения комплекса лечебных мероприятий в зависимости от степени анатомо-морфологических и функциональных нарушений на каждом этапе реабилитации, пересмотра оценки реабилитационных потенциала и прогноза для больных с последствиями травм и заболеваниями костно-мышечной системы.

У статті висвітлені проблемні питання медичної реабілітації за наслідків травм та захворювань опорно-рухової системи. Представлені результати багаторічних досліджень стану організації і якості медичної реабілітації хворих та інвалідів із зазначеною патологією в лікувальних установах Харківської області. Визначені невикористані резерви та способи підвищення ефективності медичної реабілітації шляхом розв’язання організаційних питань. Відмічено необхідність організації якісного динамічного спостереження за хворими, повноцінного проведення комплексу лікувальних заходів залежно від ступеня анатомо-морфологічних і функціональних порушень на кожному етапі реабілітації, перегляду оцінки реабілітаційних потенціалу та прогнозу для хворих з наслідками травм і захворюваннями кістково-м’язової системи.