Стаття присвячена особливостям організаційно-економічних аспектів зовнішньоекономічної діяльності, які необхідно активізувати в умовах спаду ділової активності на зовнішньому ринку. Обґрунтована актуальність впровадження організаційно-економічних механізмів для зменшення прояву нестабільності. Охарактеризовано поточний стан та проблеми реалізації, що характерні для України, як країни з трансформаційною економікою. Проаналізовано особливості функціонування, розвиток зовнішньої торгівлі та зовнішньоекономічні зв’язки нашої країни за допомогою використання міжнародних рейтингових показників на статистичних даних протягом останніх 3 років. Визначено напрямок та процедуру формування стратегії успішного виходу підприємства на міжнародну арену в умовах спаду ділової активності. Здійснено аналіз ключових зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на створення та реалізацію стратегії та диференціацію розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства в залежності від стадії життєвого циклу товару. Оцінено становище зовнішньоекономічної діяльності України серед інших країн за допомогою Індексу сприятливості розвитку зовнішньої торгівлі. Сформовані особливості здійснення стратегічного управління та планування в Україні за умов спаду на зовнішньому ринку. Сформульовано висновки щодо подальшого пріоритетного напрямку здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємствами України, орієнтуючись певною мірою на зарубіжний досвід у розробці стратегій. Науковим результатом дослідження є обґрунтування зміни позиції України у міжнародному розподілі праці, переорієнтацію та визначення нових стратегічних напрямків функціонування вітчизняних підприємств на світовому ринку