This article explores the potential for implementing differentiated instruction in higher education in Ukaraine, while survaying the USA experience. It analyzes the historical background of the emergence and development of the differentiated learning concept, clarifies the essence of the terms «individualized learning», «differentiated instruction», and «personalized learning», highlighting their key distinctions. Particular attention is paid to the evolution of research in the field of differentiated instruction, from an emphasis on learning styles to considering students’ readiness to perceive information. The article analyzes the results of empirical studies on the effectiveness of applying differentiated instruction in higher education, including the research by M. Dosch and M. Zidon and P. Subban et al. It highlights the positive impact of differentiated learning on students’ academic achievements, motivation, and engagement, and also outlines the main challenges and difficulties faced by educators in implementing this approach. Recognizing the evolving landscape of education, particularly the increasing prevalence of blended and distance learning modalities, the article also addresses the growing necessity for further research specifically focused on the application of differentiated instruction within these contemporary educational contexts in higher education. The necessity for further research in the application of differentiated instruction in higher education: the development of specialized software for creating students’ personal profiles, and the adaptation of learning tasks. The importance of creating a comprehensive methodological and recommendation base and a training course for educators to successfully realize the potential of differentiated instruction in higher education in Ukraine is substantiated.

У статті розглядається потенціал впровадження диференційованих інструкцій у вищій школі. Визначено сутність термінів «індивідуалізоване», «диференційоване» та «персоналізоване» навчання. Проаналізовано еволюцію методу диференційованих інструкцій в освітню технологію. Розглянуто результати емпіричних досліджень, що демонструють позитивний вплив на досягнення, мотивацію студентів та виклики впровадження диференційованих інструкцій. Окреслено можливості використання методу в умовах дистанційного навчання, визначено напрями подальших розвідок. Обґрунтовано важливість створення методичної бази для педагогів вищої школи в України.