The article explores agreements in criminal proceedings in the aspect of the interbranch connection between criminal law and the process. A central focus of the study are theoretical discussions on the correlation between the concepts of “complex law institute” and “interbranch law institute”. An important concern raised in the study is a theoretical view, according to which a complex law institute does not always have an interbranch feature. This view is supplemented with new arguments. The author’s position on the concept of “complex law institute” has been developed. It is determined that a complex is a certain whole, single object (phenomenon), formed by separate parts that are connected to each other by a basic idea or purpose. It has been proven that a law institute can simultaneously have the characteristics of being complex and interbranch. The article further argues that agreements in criminal proceedings are a law institute that combines the features of both complex and interbranch. Types of agreements (it is about conciliation agreement and plea bargain) in criminal proceedings are distinguished based on the legal consequences they entail. Taking into account the presence of both substantive and procedural norms that simultaneously regulate the conditions and consequences of concluding both of the above-mentioned types of agreements in criminal proceedings, there are reasons to consider this law institute to be interbranch. The complex nature of the institute of agreements in criminal proceedings can be proven by the fact that this law institute is a holistic phenomenon formed by an aggregate of individual parts (legal norms) that are connected to each other by a basic idea or purpose – the settlement of the criminal-law compromise of the parties to criminal proceedings.

У статті розглянуто угоди у кримінальному провадженні в аспекті міжгалузевого зв’язку між кримінальним правом і процесом. Проаналізовано теоретичні дискусії щодо співвідношення понять «комплексний правовий інститут» і «міжгалузевий правовий інститут». Доповнено новими аргументами теоретичну позицію, згідно з якою комплексний правовий інститут не завжди має міжгалузеву ознаку. Вироблено авторську позицію щодо поняття «комплексний правовий інститут». Визначено, що комплексним є певний цільний, єдиний об’єкт (явище), утворений окремими частинами, що пов’язані одне з одним загальним задумом або призначенням. Доведено, що правовий інститут може одночасно мати ознаки комплексного і міжгалузевого. Встановлено, що угоди у кримінальному провадженні є таким правовим інститутом, що поєднує в собі ознаки як комплексного, так і міжгалузевого. Розмежовано види угод у кримінальному провадженні з огляду на правові наслідки, які вони тягнуть.