Цель работы – определение в эксперименте особенностей влияния криоэкстракта плаценты на восстановление морфофункциональной способности матки и яичников мышей линии BALB/с после моделирования у них синдрома преждевременной недостаточности яичников (ПНЯ).Материалы и методы. Была создана ПНЯ у 60 мышей линии BALB/c, которых разделили на 2 группы по 30 животных: первая группа – с моделью ПНЯ без лечения, вторая группа – с моделью ПНЯ и лечением криоэкстрактом плаценты. В третью (контрольную) группу включили 30 интактных мышей линии BALB/с.Результаты. Через 4 недели после создания экспериментальной ПНЯ у животных первой группы во время гистологического исследования яичника наблюдалось разрастание интерстициальнойткани, которая замещает генеративные структуры яичника. Обнаруживалось также увеличенное количество фибробластических клеточных элементов и коллагеновых волокон, что свидетельствуето разрастании стромы органа. У всех животных первой и второй групп после воспроизведения модели ПНЯ вес резко снижался до 17,5 г с последующим медленным восстановлением. При этом вес животных второй группы соответствовал показателям контрольной группы уже на 5 неделе и составлял 21 г, а на 8 неделе достиг 22,1 г. В первой группе животные восстанавливали вес до 21,1 г только на 8 неделе исследования. Через 5 недель после моделирования ПНЯ полное восстановление эстральных циклов произошло у 20% животных первой группы и у 70% второй. На 8 неделе количество эффективных спариваний в первой группе составило лишь 30%, в то время как во второй группе этот показатель достигал 80%.Выводы. Внутрибрюшинное введение криоконсервированного экстракта плаценты у мышей с экспериментально моделируемой ПНЯ способствует восстановлению морфологической структуры матки и частичному восстановлению структуры яичников с появлением в них фолликулоподобных генеративных элементов.

Objective of the study was to determine the placenta cryoextract impact on the restoration of the morphofunctional ability of the BALB/c mice uterus and ovaries after modeling their premature ovarian failure syndrome (POF) in the experiment.Materials and methods. A model of POF was created in 60 BALB/c mice which were divided into 2 groups of 30 animals: group 1 – with a model of POF without treatment, group 2 – with a model of POF and treatment with a placental cryoextract. The 3 (control) group included 30 intact BALB/c mice.Results. 4 weeks after creation of experimental POF in animals of group 1 histological examination of ovary showed an increase in interstitial tissue, replacing the generative structures of the ovary. An increased number of fibroblast cell elements and collagen fibers were also shown, indicating the growth of the organ stroma. Weight dropped sharply to 17.5 g, followed by a slow recovery in all animals of groups 1 and 2 after reproduction of the POF model. In this case, the weight in animals of group 2corresponded to the indices of control group already at 5th week and amounted to 21 g, reaching 22.1 g at 8th week. Animals in the 1 group restored their weight to 21.1 g only at 8th week. 5 weeks after POF simulation a complete restoration of estrous cycles occurred in 20% of in group 1 and in 70% in group 2. At week 8th the number of effective mating in group 1 was only 30%, while in group 2 this indicator increased to 80%.Conclusion. Intraperitoneal administration of cryopreserved placenta extract in mice with experimentally simulated POF leads to restoration of uterus morphological structure and partial restoration of ovarian structure with appearance of follicle-like generative elements in them.

Мета роботи – визначення в експерименті особливостей впливу кріоекстракту плаценти на відновлення морфофункціональної спроможності матки та яєчників мишей лінії BALB/с після моделювання в них синдрому передчасної недостатності яєчників (ПНЯ).Матеріали та методи. Була створена модель ПНЯ у 60 мишей лінії BALB/c, яких поділили на 2 групи по 30 тварин: перша група – з моделлю ПНЯ без лікування, друга – з моделлю ПНЯ та лікуванням кріоекстрактом плаценти. Третю (контрольну) групу склали 30 інтактних мишей лінії BALB/с.Результати. Через 4 тижні після створення експериментальної ПНЯ у тварин першої групи під час гістологічного дослідження яєчника спостерігалося розростання інтерстиціальної тканини, яка заміщує генеративні структури яєчника. Виявлялася також збільшена кількість фібробластичних клітинних елементів і колагенових волокон, що свідчить про розростання строми органу. В усіх тварин першої та другої груп після відтворення моделі ПНЯ вага різко знижувалася до 17,5 г із подальшим повільним відновленням. При цьому вага тварин другої групи відповідала показникам контрольної групи вже на 5 тижні та складала 21 г, а на 8 тижні досягла 22,1 г. У першій групі тварини відновлювали вагу до 21,1 г лише на 8 тижні. Через 5 тижнів після моделювання ПНЯ повне відновлення естральних циклів відбулося у 20% тварин першої групи та у 70% другої. На 8 тижні кількість ефективних парувань у першій групі склала лише 30%, в той час як у другій групі цей показник сягав 80%.Висновки. Внутрішньоочеревинне введення кріоконсервованого екстракту плаценти у мишей із експериментально модельованою ПНЯ сприяє відновленню морфологічної структури матки і частковому відновленню структури яєчників з появою в них фолікулоподібних генеративних елементів.